А як у них?
А як у них? Робота народних обранців в округах
Парламентарі в кожному куточку земної кулі, окрім як законотворчої діяльності, роботи в комітетах, мають працювати і в округах. Особливо, якщо мова йде про тих, які обирались в округах за мажоритарною системою чи за відкритими списками.
Робота в округах – це діяльність постійно діючих приймалень, офісів, зустрічі з громадянами, офіційні візити, відкриті лекції та ін. В кількох країнах депутати створили так звані фонди розвитку округів. Щорічно з цього фонду за спеціальною схемою (Кенія, Танзанія) або порівну (Індія, Пакистан) розподіляються гроші по округах. Сума на один округ варіюється від п’яти тисяч доларів до чотирьох мільйонів.
Для моніторингу діяльності членів парламенту в округах в деяких країнах, зокрема в Індії та Канаді, запроваджені рейтинги.
В Німеччині більше половини свого робочого часу парламентарі проводять в своєму виборчому окрузі. В депутатів діють офіси, куди можуть звертатись не тільки якісь організації, об’єднання, а й прості мешканці.
В Великобританії члени парламенту проводять стільки часу в округах, скільки вважають за потрібне. У них теж є офіси, куди звертаються люди. Член парламенту також наносить візити до шкіл, підприємств і загалом намагається зустрітись з якомога більшою кількістю людей.
В маленьких округах парламентарі мають офіси, в великих – це може бути якесь місцеве приміщення (зала), де можна спілкуватись з громадянами, або ж просто ходять вулицями округу.
Члени британського парламенту все більше схиляються до роботи в округах і з 2002 року навіть запровадили «п’ятниці в округах». Багато комунікації проходить через соціальні мережі (більшість парламентарів мають свої екаунти чи сторінки) та електронну пошту (в 2013 році кожен член парламенту в середньому щодня отримував від 300 до 400 листів на електронну скриньку). В правилах роботи парламентарів зазначається, що вони не мають виконавчої влади, а можуть бути тільки аналітиками та адвокатами.
Один з британських парламентарів-старожилів Саймон Г'юз розповів, що робота мажоритарника – це семиденний, 80-годинний робочий тиждень. «Кожен день по телефону, листами чи просто зустрічами на вулиці, люди просять допомоги. Все – від фінансів на похорони родича до бізнесової підтримки для найновітнішої любовної мікстури. Найбільше люди потребують допомогу з будинками – ремонт, виїхати чи просто отримати житло», розповідає парламентар.
Приклади роботи в округах інших парламентарів :
На сайті канадського парламенту йдеться, що член парламенту є омбудсменом свого округу, допомагає громадянам вирішувати питання з візами та паспортом чи вирішувати питання, що стосуються імміграції, робочої страховки, пенсій та податків на доходи.
В журналі «Канадський парламентський вісник» було опубліковано статтю Пітера Маклеода, який дослідив діяльність сотні парламентських офісів в округах. В статті йдеться, що кожен офіс парламентаря працевлаштовує два-чотири працівника, приймає 100 тисяч громадян і має більше тисячі нових справ щороку. Близько 80% звернень стосуються питань громадянства, віз, паспортів.
Офіси парламентарів в Канаді наразі виконують кілька функцій: забезпечують роботу та сприяння в співпраці з урядовими структурами, залучають громадськість, підтримують присутність в громаді, забезпечують неформальне консультування щодо особистих чи професійних питань, відіграють роль посередників між інтересами різних груп, аналізують громадську думку в окрузі, адвокують питання громади на різних рівнях.
Поради для нових членів канадського парламенту:
- Вибирати приміщення для приймальні, які є доступним, помітним та привітним. Варто зважати на транспортне сполучення, але закохувати й прогулянку від зупинки.
- Визначитись, чи простір офісу достатній для запрошення громадян. Як в ньому почувається незнайомець?
- Розмістити офіс неподалік від локального політика-колеги
- Не агітувати за політичну партію
- Планувати події, дискусії та спеціальні зустрічі на рік
- Переконатись, що працівники офісу відчувають себе захищено і комфортно
- Створити електронну базу даних щодо роботи з громадянами, щоб мінімізувати час для систематизації та пошуку відповідної інформації
- Запровадити регулярні зібрання представників громади, місцевих експертів та активістів
- Створити позицію стажера негайно
- Передбачити пропозицію надання простору офісу для зустрічей, обговорень в громаді.
Як працює в округу Джон Вестон:
Буває, що окружний офіс працює і без парламенту. Так, член Палати громад від федерального округу Пітерборо склав повноваження ще в листопаді 2014 року (до речі, через надання неправдивих даних у фінансовому звіті за використання виборчого фонду він був засуджений до одного місяця в’язниці). Однак одна з приймалень досі продовжує працювати. Працівники приймають громадян. І замість того, аби адресувати їхні пропозиції до парламентаря, надсилають їх спікеру і чекають, поки будуть призначені довибори або ж відбудуться чергові вибори в жовтні цього року.
Популярне загальнонаціональне політичне видання «Хілтаймс» 23 роки підряд проводить рейтинг найкращих депутатів, міністрів. Воно, зокрема, визначає члена парламенту, який найважче працював (hardest working Member of Parliament) та найкращого парламентаря в окрузі (best constituency MP). Дослідження ґрунтується на опитуванні 115 людей, які працюють в парламентські чи навколо парламентській сферах, партіях, а також на роботі партій в Палаті Громад.
Рейтинг роботи парламентарів в округах проводиться і в Індії. Тут депутати 15 днів в місяць проводять в округах, на потреби яких виділяються кошти з фонду розвитку округів.
В Європарламенті парламентарів збирають на чотириденну пленарну сесію раз на місяць (окрім серпня) в Страсбурзі і шість разів на рік на дводенну сесію в Брюсселі. Також парламентарі можуть бути в міждержавних комісіях, об’єднаннях. Так само вони працюють в округах у своїх державах. Більшість членів Європарламенту повертаються у свої округи в четвер ввечері, аби пробути наступні дні там, зустрічаючись з мешканцями, політиками, організаціями, бізнесменами, робітничими союзами. Чотири тижня без парламентських зустрічей протягом року, а також канікули (чотири тижні влітку та два під час Нового року та Різдва) теж використовуються для роботи в окрузі. Члени парламенту можуть наймати три-чотири помічники.
Далекими від громади є парламентарі Камбоджі. Тут рідко бачать депутатів, хіба під час виборчих кампаній, коли ті роздаються обіцянки. Відповідно до опитування тільки 28 % виборців знали своїх депутатів від округу, 9,7% - знають в обличчя, але не імена. Громадські організації роблять роздруківки з контактами депутатів від округів, намагаючись налагодити контакт. В країні працюють «волонтери округу», які ведуть записи звернень від виборців і підтримують зв'язок з ними.
Згідно з положеннями киргизького регламенту кожні два місяці депутати мають їздити в округи. Про час роботи в округах приймається окреме рішення парламенту. Буває, коли багато роботи в парламенті, депутати не проводять роботу в округах. Так може тривати кілька місяців.
В лютому 2015 року в Трінідад і Тобаго розгорівся скандал: деякі члени парламенту використовували офіси не для роботи з громадянами, а для партійних справ, агітації. А це заборонено. В Трінідад і Тобаго утримання офісів парламентарів в округах та оплата праці їх працівників оплачується з бюждету. Член парламенту може найняти людей з оплатою праці до 30 тисяч доларів на місяць. Також кожен член парламенту отримує 2 500 доларів щомісяця для покриття витрат на утримання офісу, а також 1500 доларів на канцелярські, поштові витрати. Офіс парламентаря в окрузі обладнується комп’ютерною технікою, швидкісним інтернетом. Також можна отримати кошти на утримання та покращення обладнання.
В Кенії для потреб округу передбачені гроші в розмірі 2,5% кенійського національного бюджету. Днями в кенійському парламенті був скандал через те, що хотіли обмежити фонд розвитку округів.
В Філіппінах кожен рік сенаторам виділяються кошти для оплати проектів в своїх округах. Сам проект реалізовує уряд, але депутат вирішує, як саме будуть витрачені гроші. В той час філіппінські журналісти повідомляли, що члени парламенту притримують ці гроші до виборів.
Про проблеми з окружними фондами свідчить й ситуація, яка трапилась в 2008 році в Замбії. Там більш ніж один мільярд Квача було витрачено на кожен виборчий округ в той час, як в місцевих радах зарплати не виплачувались протягом двох років.
В Південно-Африканській республіці партії у відповідності до кількості членів партії в парламенті для потреб округів отримують фінансування з бюджету. Партії самостійно вирішують, на які саме потреби ці кошти витрачати.
Відповідно до даних дослідження NDI, в Мексиці законотворцям не надається фінансова підтримка для роботи в округах. Парламентарі винаходять свої недорогі способи роботи в окрузі. Так, депутатка з Мексики для комунікації з мешканцями округу використовує «пересувний офіс». В базарні дні вона паркує мікроавтобус поблизу ринку і зустрічається з виборцями за столом, який розкладає біля мікроавтобуса.
В Словаччині депутатам надається один день в тиждень для роботи з виборцями на місцях. Кожен депутат отримує однакову суму для покриття витрат в своєму офісі в столиці та окрузі. Кошти отримують і партії для роботи з населенням.
В Литві нещодавно вирішено виділяти кошти кожному депутати для підтримки офісу в округах та оплати дорожніх, телефонних та інших витрат. Окружні офіси розташовані переважно в муніципальних закладах.
Надія ВІРНА
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.