А як у них?

05 лютого 2015 року

"Як у нас та як у них?". Депутатські пільги у світі

Як правило, набір додаткових виплат для депутатів є доволі стандартним для парламентів різних країн. Вони поділяються на два типи – фіксовані щомісячні виплати на виконання депутатських функцій та виплати-відшкодування витрат, які прив’язані до конкретних сум, що були витрачені депутатами на певні потреби.

Як і в Україні, депутати більшості демократій мають право на власний офіс у будівлі парламенту та, трохи рідше, на приміщення у своєму окрузі, на оплачуваних з державних коштів асистентів (у Бельгії – право на одного помічника, у Австрії – на трьох). Житлом забезпечуються зазвичай спікери парламентів (Франція, Бельгія), у більшості ж випадків держава надає (іноді – лише на час сесійних засідань) безкоштовні приміщення для депутатів, які орендуються або перебувають у власності держави (Швеція, Словаччина, Словенія, Румунія, Туреччина, Ізраїль).

Не у всіх країнах депутати можуть вільно користуватися послугами державного автотранспорту – у Великобританії, Японії, Чехії, Чилі це є привілеєм лише спікерів, лідерів опозиції чи голів комітетів. Державна охорона – це відносно рідкісний привілей для депутатів країн демократичного світу. Її можуть призначити у особливих випадках або лише для тих парламентарів, які займають високі посади, наприклад спікерів, міністрів. Зазвичай, депутатська кореспонденція є безкоштовною, якщо вона надсилається з будівлі парламенту. Ті ж умови, як правило, відносяться до використання телефонного зв’язку, але на більш обмеженій основі та, наприклад, існують певні ліміти на кількість дзвінків.

Деякі пільги, які пропонуються депутатам їхніми державами, доволі оригінальні. Наприклад, у Канаді, Швеції, Великобританії діють безкоштовні або за заниженою вартістю дитячі садки для дітей депутатів, які працюють до пізнього вечора та розташовані у безпосередній близькості до будівель парламенту. Також депутати можуть мати право на такі додаткові привілеї, як страховка (Хорватія, Еквадор, Норвегія, Європейський парламент), мовні і комп'ютерні курси (Бельгія, Канада, Данія, Швеція), гранти для поїздки на навчання закордон (Швеція) тощо.

Лише у невеликій кількості країн зарплати депутатів звільняютьсявід оподаткування (Єгипет, Марокко, Кіпр, Індія), але у більшості випадків оподаткуванню не підлягають лише додаткові виплати депутатам. У багатьох країнах (Австрія, Бельгія, Канада, Хорватія, Франція, Німеччина, Великобританія) депутатські пенсії мають свої особливі схеми розрахунку, відмінні від пенсійних схем для інших громадян чи, наприклад, держслужбовців. Однак зазвичай для того, щоб отримувати парламентську пенсію, необхідно мати мінімальний стаж виконання обов’язків депутата – у Німеччині – 8 років, у Швеції – 5 років, у Індії – 4 роки або дворазове обрання до парламенту.

Якими пільгами користуються депутати у Швеції

Як і у інших європейських країнах, у Швеції існує підвищений інтерес до витрат на депутатське життя – адміністративний відділ парламенту отримує в середньому від 3 до 4 запитів на тиждень щодо питань, які стосуються розподілу грошей шведських платників податків на потреби депутатів.

Шведські депутати, які живуть далі ніж за 50 км від центру Стокгольму, мають право на безкоштовну оренду будинку, який перебуває у власності держави. У держави у Стокгольмі є близько 250 таких квартир. Однак лише парламентські партії вирішують, які саме їхні члени будуть користуватися цією пільгою, потім подають заявку з прізвищами тих, хто претендує на таке окреме приміщення. Типова квартира для депутата має 40-50 квадратних метрів та стандартну обстановку, за її ремонт і справність техніки відповідає держава. Депутати також мають право поселитися у державній квартирі разом зі своїми сім’ями, але за це вони мають платити щомісячну фіксовану ренту.

НА ВІДЕО: Депутат Йорген Йоханссон уже 3 роки живе у державній квартирі. За його словами, 50 квадратних метрів приміщення є цілком достатньо для нього, адже він використовує її лише для того, щоб переночувати. Його стандартний робочий день починається о 7.30, коли він вирушає до парламенту, закінчується близько 10-11 вечора, коли він нарешті повертається додому. Сім’я його відвідує один або два рази на рік, і за час перебування має заплатити певні, хоча й порівняно невеликі, кошти.

Ще одною можливістю на проживання у столиці для шведського депутата є так звані «ліжкомісця» (англ. Bedsits) всередині самої будівлі парламенту. Це ще більш бюджетний варіант, який надається переважно молодим депутатам. Таким чином, замість того, щоб брати роботу додому, політичні партії дають можливість своїм молодим членам працювати і ночувати «на роботі». Такі приміщення більше схожі на студентський гуртожиток з невеличкою спальнею з одномісним ліжком, спільною кухнею та душовими.

НА ВІДЕО: 40-метрові апартаменти з міні кухнею та душовою. Пральня є спільною для жителів блоку. Є також і ще менші апартаменти для депутатів – 18-метрова кімната зі спільною кухнею, прибиральниці в такому «гуртожитку» немає, і депутати власноруч підтримують порядок. Типовий кабінет депутата – 18 метрів. Жоден з парламентарів не має власного секретаря, державної машини чи водія.

Існує добова норма для покриття дорожніх витрат для депутатів, які представляють округи поза Стокгольмом. Це орієнтовно 110 крон на день (близько 200 грн) для покриття дорожніх витрат, з ночівлею добові становлять близько 360 крон (700 грн).

Цікаво, що до 90-тих рр. шведські парламентарі взагалі не мали права на поселення, оплачуване державою. Вони зазвичай спали на диванах у своїх кабінетах.

Усі витрати на функціонування шведського парламенту знаходяться у віданні Ради Парламенту, яка складається з 10 депутатів. Вони встановлюють правила, які потім затверджуються на парламентській сесії. Витрати на виконання функцій депутата відшкодовуються, але окремі депутати не отримують цих грошей на руки. Замість цього, щомісячна сума надається державою парламентським партіям, які у свою чергу розподіляють гроші між своїми членами, щоб покрити витрати на помічників, утримання регіональних офісів тощо. Власне, багато депутатів однієї партії спільно користуються послугами одних і тих самих працівників – помічників, секретарів, дослідників. У будівлі Шведського парламенту немає барів, як, наприклад, у Вестмінстерському Палаці (Великобританія), але депутати можуть дозволити собі келих вина чи пива у парламентському ресторані. Окрім того, у шведському парламенті є басейн і сауна для відпочинку після важкого робочого дня.

ПІЛЬГИ ДЕПУТАТАМ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ "ПРО СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА"

Олена РИБІЙ

Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.