А як у них?

А як у них? Місцевий референдум

Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування», місцевий референдум – це форма волевиявлення громадян окремої адміністративно-територіальної одиниці, щодо внутрішніх питань місцевого значення, таких як соціальна підтримка, освіта, медицина, транспорт, благоустрій територій тощо. Аналізуючи європейський досвід, можна зазначити, що місцевий референдум як локальна форма демократичного волевиявлення є прямим і дієвим механізмом вирішення нагальних питань територіальної громади й використовується достатньо часто. Регулярна участь громадян у місцевих референдумах стимулює до активної соціальної позиції, формує стійку політичну культуру, дозволяє відчути свою роль у процесі прийняття місцевих рішень.

Щодо нормативно-правового аспекту, то регулювання місцевого референдуму може бути закріплене в Конституції країни (Франція, Бельгія, Італія, Португалія, Угорщина, Польща, Литва); в національному законодавстві (Швеція, Естонія) або в статутах автономій (Іспанія). Всесвітня Декларація місцевого самоврядування (1985) та Європейська хартія місцевого самоврядування (1985) є міжнародними документами, які регулюють механізми проведення місцевого референдуму. Зокрема, вони визначають, що місцевий референдум є важливою формою народовладдя та ефективним способом реалізації політичних прав громадян. Під час підготовки референдуму необхідно дотримуватись основних засад та цінностей демократії, забезпечити прозорість та публічність процесу. Також, у 1996 році Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Рекомендацію «Про референдуми і громадські ініціативи на місцевому рівні». Документ закріплює право громадян на пряме волевиявлення щодо місцевих питань, доступ до управління місцевими справами та залученння до процесу прийняття рішень. Місцевий референдум забезпечує ефективну участь громадян у територіальній політиці та сприяє вирішенню конфліктних ситуацій, підвищує почуття належності до територіальної громади.

У світовій практиці виділяють референдуми імперативного характеру, які є обов’язковими до виконання владними органами (Франція, Іспанія); консультативні, що використовуються як дорадчий голос для місцевої влади (Нідерланди, Швеція, Бельгія, Данія, Естонія). У Італії, Австрії, Португалії та Чехії можуть використовуватись обидва типи місцевих референдумів. У США ще виділяють місцевий референдум за народною ініціативою, коли жителі територіального осередку звертаються зі спеціальною петицією, яка вимагає організувати референдум з проблемних питань.

Також зазвичай законодавство закріплює перелік питань, які не можуть бути винесені на референдум, переважно це питання місцевого бюджету та оподаткування, звільнення або призначення на державні посади, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, питання, що належать до повноважень національного уряду (наприклад, помилування).

В Україні, на жаль, відсутнє законодавство, яке б регулювало питання місцевого референдуму. Експерти відзначають, що наявність такого закону, активно б залучила громадян у процес прийняття місцевих управлінських рішень, посприяла реформі децентралізації та закріпила статус територіальної громади як потужної та самодостатньої адміністративної одиниці. Новий закон має відповідати міжнародним стандартам та рекомендаціям організації процесу місцевого самоврядування. У законі мають бути прописані такі аспекти, як: процедура та суб’єкти ініціативи; регламентація організаційного процесу (підготовка та проведення); визначення низки питань, що (не)можуть бути винесені на місцевий референдум; унормування процесу агітації; забезпечення дотримання прав громадян (гласність, таємниця вибору, достовірність підрахунку голосів); виписано демократичні засади захисту та оскарження результатів референдуму. Важливим моментом є врегулювання процесу імплементації прийнятих рішень на місцевому референдумі, адже часто органи місцевої влади є незацікавленими у заохоченні місцевих ініціатив.

Ухвалення закону «Про місцевий референдум» дозволить закріпити інститут місцевого самоврядування в Україні, дасть змогу місцевим громадам реалізовувати свої права на самоуправління, дозволить самостійно вирішувати проблеми місцевого значення на основі європейських засад та демократичних цінностей.