13 законопроектів мажоритарників столиці мають корупційні ризики

13 законопроектів, що були зареєстровані депутатами-мажоритарниками міста Києва, отримали негативні висновки Комітету з питань запобігання та протидії корупції. Загалом корупційні ризиком мають проекти законів 6 нардепів: Євгена Рибчинського, Віталія Сташука, Олександра Супруненка, Вячеслава Константіновського, Леоніда Ємця та Дмитра Анрієвського.

За час роботи у Верховній Раді VIII скликання мажоритарники міста Києва 606 разів долучилися  до розробки законопроектів, зареєструвавши при цьому 419 проектів законів. Лише 3% від загальної кількості не пройшли перевірку в Комітеті Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, адже у проектах актів були виявлені корупціогенні фактори. Варто відзначити, що 24% зареєстрованих законопроектів взагалі не отримали експертні висновки комітету або ж інформація про такі висновки не розміщена на сайті Верховної Ради України.

Багатоетапний процес подання та розгляду як авторських, так і колективних законопроектів включає в себе обов’язкову перевірку на наявність корупційних ризиків у Комітеті з питань запобігання і протидії корупції згідно зі статтею 93 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України». Після розгляду законопроект отримує висновок щодо відповідності змісту вимогам антикорупційного законодавства. Висновки Комітету розміщено на інформаційній сторінці кожного законопроекту на офіційному сайті Верховної Ради.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала наявні висновки антикорупційного Комітету щодо законопроектів депутатів-мажоритарників міста Києва.

Загалом корупційні ризиком мають проекти законів 6 нардепів: Євгена Рибчинського, Віталія Сташука, Олександра Супруненка, Вячеслава Константіновського, Леоніда Ємця та Дмитра Андрієвського.

Так, згідно з рішенням Комітету корупційні ризики мають 4 законопроекти Євгена Рибчинського. Три з них: № 3544, 3545 та 3546 передбачають створення спеціальних режимів інвестиційної та інноваційної діяльності із застосуванням принципу субсидіарності в Україні. Згідно з висновками антикорупційного Комітету щодо проекту Закону № 3544, наділення обласних та міських рад надмірними дискреційними повноваженнями, зокрема щодо визначення умов порядку організації та здійснення інвестиційної діяльності в пріоритетних для місцевого розвитку галузях економіки створює корупціогенні ризики. Закріплюються повноваження, якими будуть прийматися управлінські рішення і на свій розсуд ініціюватимуться виникнення правовідносин. Комітет рекомендує відправити відповідний законопроект на доопрацювання.  Нормативно-правові акти № 3545 та 3546 випливають з законопроекту № 3544, а тому також потребують доопрацювання.

Натомість законопроект № 4517, яким пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України і передбачити спрямування частини ПДВ, який сплачується суб’єктами господарювання, які здійснюють будівництво житла для молоді, до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування державної підтримки забезпечення молоді житлом має два серйозних недоліки: 

• По-перше, в законодавстві не визначено критерії віднесення тих чи інших суб’єктів господарювання до категорії, що здійснює будівництво житла для молоді. Відповідно не зрозумілим є, які саме кошти, і якими саме суб’єктами будуть надходити до спеціального фонду.
• По-друге, необхідно чітко передбачити спрямування таких коштів. Відповідні зміни необхідно внести до пункту четвертого статті 30 БК України в якому зазначено напрями спрямування коштів, що надходять до спеціального фонду Державного бюджету України.

На думку комітету, вказані недоліки створюють умови для здійснення корупційних дій і виникнення корупціогенних відносин.

Не пройшли перевірку антикорупційного Комітету і два законопроекти, що були ініційовані Віталієм Сташуком. Зокрема, проект закону № 1742-1, який, до речі, був зареєстрований з іншим столичним мажоритарником – Дмитром Андрієвським. Так, законопроект про внесення змін до деяких законів України у сфері поводження з побутовими відходами, пропонує змінити редакцію пункту 55 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування» виключивши слова «на конкурсних засадах». А відсутність вимоги щодо конкурсних засад, на думку комітету, створює ризики корупційних зловживань відповідними посадовими особами сільських, селищних, міських рад при визначенні суб'єкта господарювання виконавцем послуг з поводження з побутовими відходами, що може відбутись не на конкурсних засадах. Також в законопроекті пропонується включати «інвестиційну складову» до розміру «економічно обґрунтованого тарифу», але нечіткість поняття «економічно обґрунтовані інвестиції», зокрема, «відповідні розрахунки та обґрунтування», необхідні для визначення розміру інвестицій, надає можливість довільного підвищення тарифів на комунальні послуги, що несе у собі значні корупційні ризики (стаття 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

Інший законопроект Віталія Сташука №2702, що зареєстрований разом з іншим обранцем столиці - Леонідом Ємцем, згідно з рішенням Комітету теж не відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Так, нормативно-правовий акт, яким пропонується внесення зміни до Законів України «Про автомобільні дороги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про охорону культурної спадщини» (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами), на думку комітету, має 4 корупціогенні фактори: 1) знівельовується один із основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності – установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру, 2) у законопроекті містяться формулювання яким бракує юридичної визначеності та однозначності сприйняття, 3) існує невідповідність змісту запропонованих до статті 16 змін її назві (стаття називається «Зовнішня реклама», в той час як більшість запропонованих до неї доповнень стосується питань видачі, анулювання, продовження строку дії, переоформлення та відмови у видачі дозволу на її розміщення) та 4) викликає зауваження формулювання, закріплене у пункті 4 Розділу ІI «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону: «До приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону», адже вирішення питання правозастосування перекладається на суб’єктів реалізації права, що ускладнює цей процес та може призвести до виникнення суперечностей при застосуванні відповідних норм на практиці.

Антикорупційну експертизу не пройшов і проект Закону № 4978 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зняття обмеження мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та надання повноважень по його встановленню органам місцевого самоврядування», що зареєстрований Олександром Супруненком разом з колегами. Так, на думку комітету, виключення законодавчого обмеження мінімального розміру орендної плати створює корупціогенний фактор, оскільки дозволяє органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, в тому числі за неправомірну вигоду, віддавати землі в довгострокову оренду за безцінь.

Не отримали позитивного висновку Антикорупційного комітету і 3 з 11 законопроекти Вячеслава Константіновського. Так, законодавчою ініціативою № 2294-1 (про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо застосування принципу мовчазної згоди в сфері ліцензування)  чітко не конкретизовано адміністративну процедуру щодо застосування і виконання суб’єктом господарської діяльності окремої норми доповненої частиною 9 до статті 11(Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії) про його право «проводити певні  дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без справляння плати за видачу ліцензії», тобто необхідно законодавчо врегулювати, які саме певні дії має право проводити заявник, керуючись принципом мовчазної згоди, у разі якщо у встановлений законом строк йому не видано ліцензію або рішення про відмову. Відсутність вказаного чіткого визначення може призвести до неоднакового суб’єктивного тлумачення Закону і створення умов для виникнення конфлікту інтересів та подальшого вчинення корупційних правопорушень певними посадовими особами.

У свою чергу, на думку Антикорупційного комітету, є ризикованим застосування норм законопроекту №2322-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації в сфері земельних відносин» (до речі, як і попередній зареєстрований з Геннадієм Кривошеєю), адже наслідком його прийняття може бути невиправдане створення умов для виникнення конфлікту інтересів та можливостей для зловживання повноваженнями у тому числі із землями, на які державою ще не здійснено реєстрацію її права.

Не пройшов антикорупційну перевірку і законопроект № 3517,що одноосібно був зареєстрований Вячеславом Константіновським. Так, законопроектом пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та доповнити Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» новою статтею 28-1 «Обмеження щодо розміщення та використання тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності». Корупціогенним фактором, на думку Антикорупційного комітету, є наявність у даному проекті нормативно-правового акта створення ризиків надмірних обтяжень для одержувачів адміністративних послуг (щодо обмежень які застосовуються до фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб на ведення підприємницької діяльності), а саме на розміщення не більше двох тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, здійснення торгівлі тільки продуктами харчування власного виробництва та виключно згідно із переліком товарів та за цінами, що погоджені виконавчим органом міської, сільської, селищної ради. Фактично це створюватиме умови для здійснення корупційних дій і виникнення корупціогенних відносин, коли СПД будуть змушені «домовлятися» з органами місцевого самоврядування.

У свою чергу такими, що мають корупційні ризики, було визнано 4 законопроекти Дмитра Андрієвського. Зокрема, проект закону №1735-д, яким пропонується внести зміни до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, якими продовжити строк, протягом якого органам містобудування та архітектури надається право приймати рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій до 1 січня 2017 року. Крім цього, дозволяється передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб та зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території. На думку Антикорупційного комітету, продовжуючи строк до січня 2017 року, органам містобудування та архітектури знову надаються широкі повноваження у сфері розпорядження земельними ділянками та можливість для корупційних зловживань.

Не отримав позитивних висновків і проект закону №3696. На думку, профільного комітету, «є високий ризик, що даний законопроект буде застосовуватися для того, щоб вводити «потрібні» об'єкти, а звичайні громадяни знову не встигнуть ввести в експлуатацію свої будинки». Крім того, забудовники будуючи об’єкт вищої категорії складності через домовленість і корупційні дії посадових осіб матимуть можливість в документах вказати нижчий рівень, для того, щоб отримувати менше дозволів.

Також, існує також проблема в підзаконному акті, що регулює це питання, а саме в Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 547/26992 від 15 травня 2015 року.  Проект пропонується відхилити.

Не був підтриманий Антикорупційним комітетом і законопроект №4108 про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників будівництва об'єктів промислового та сільського господарства). На думку експертів, даний законопроект буде спонукати замовника будівництва сплачувати кошти органам, які затверджують проектну документацію, з висновком про те, що будівництво не створює додаткового навантаження на інженерно-транспорту інфраструктуру, замість того, щоб сплачувати повну вартість пайової участі у розвитку інфраструктури.

Негативні висновки отримав також законопроект №1742-1, який був зареєстрований з іншим київським мажоритарником – Віталієм Сташуком, і про який ми згадували вище.

Законопроекти семи народних депутатів міста Києва не отримали негативного висновку антикорупційного Комітету: Борислава Берези, Віктора Чумака, Андрія Іллєнка, Андрія Білецького, Володимира Ар’єва, Олександра Третьякова та Юрія Левченка.

Отже, кількість законопроектів, які отримали негативний висновок від Комітету з питань запобігання та протидії корупції складає близько 3% від загальної кількості. Корупціогенні ризики мають законопроекти шести з тринадцяти депутатів-мажоритарників столиці.

За коментарями звертайтеся:

Андрій Савчук,

громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у місті Києві

066 29 28 784

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.