Як голосують депутати Київщини за законопроекти щодо реформування податкової системи

На пленарному засіданні Верховної Ради 6 жовтня 2016 року був прийнятий Закон про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій) № 5050. Згідно із статистичним звітом Міністерства культури України, станом на початок 2016 року у Київській області зареєстрована 1831 релігійна організація, що внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як голосували мажоритарники Київщини за цей законопроект, адже Київська область посідає п’яту позицію за кількістю цих організацій серед всіх областей України.

Звертаємо вашу увагу, що на сайті “Вони голосують для тебе” можна побачити, як народні депутати голосують за законопроекти щодо реформування податкової системи, зменшення податкового тиску на бізнес, збільшення надходжень до бюджету. Відповідно до даних порталу за податкову реформу народні обранці Київщини голосують наступним чином: послідовно голосує “за” Павло Різаненко; переважно голосують “за” Руслан Сольвар, Михайло Гаврилюк, Віталій Гудзенко, Віктор Романюк, Олександр Марченко, Ярослав Москаленко; суміш за та проти має Сергій Міщенко; ніколи не голосує “за” Олександр Онищенко.

Щодо голосування 6 жовтня за проект Закону № 5050, ініціаторами якого є народні депутати Павло, Оксана Продан, Олександр Кірш, Тарас Козак, Георгій Логвинський, Оле Кришин та Тетяна Острікова, то депутати-мажоритарники Київської області голосували наступним чином:

Олександр Марченко (позафракційний, обраний до Верховної Ради України по 90-му виборчому окрузі), Руслан Сольвар (член фракції партії “Блок Петра Порошенко”, обраний у 91-му виборчому окрузі), Віталій Гудзенко (член фракції партії “Блок Петра Порошенко”, обраний у 92-му виборчому окрузі), Віктор Романюк (член фракції Політична партія “Фронт змін”, обраний від 94-го виборчого округу), Михайло Гаврилюк (член фракції Політична партія “Фронт змін”, обраний по 95-му виборчому окрузі) та Сергій Міщенко (член фракції Партія “Блок Петра Порошенка”, обраний по 98-му виборчому окрузі) підтримали внесення змін до Кодексу. Були відсутні у Верховній Раді України того дня, а відповідно і не голосували Олександр Онищенко (член групи “Воля народу”, обраний по ВО № 93), Ярослав Москаленко (член групи “Воля народу”, обраний по 96-му виборчому окрузі) та Павло Різаненко (член фракції Партії “Блок Петра Порошенка”, обраний по ВО № 97).

Як зазначається у пояснювальній записці до Проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій), згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди. При цьому, важливим напрямком добродійної діяльності релігійних організацій є надання відповідної допомоги не лише громадянам, стороннім по відношенню до таких організацій, але і членам таких релігійних організацій. Позбавлення ж релігійних організацій права надавати необхідну добродійну допомогу своїм одновірцям є повернення до тоталітарної практики радянської влади щодо релігійних спільнот, які у радянські часи були позбавлені права на здійснення добродійної діяльності та надання допомоги своїм одновірцям.

За коментарями звертайтеся:
Руслана Величко-Трифонюк, громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Київській області
тел.+38 063 187 41 06 , email Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.