Структура законодавчих ініціатив мажоритарників Львівщини в розрізі проблематики області

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала структуру законодавчих ініціатив 12 львівських депутатів-мажоритарників на предмет вирішення за їх допомогою проблем виборчих округів та Львівської області в цілому. Результати показали, що така робота не є системною, ні  скоординованою. 

За півтора року діяльності Верховної Ради VIII каденції народні депутати, обрані в 12 одномандатних округах Львівської області, взяли участь у розробці 496 законотворчих ініціатив, з-поміж яких 66 (або 13%) мають стосунок до вирішення проблем окремих округів або Львівської області. Це питання є важливим з точки зору виконання народними депутатами передвиборних програм, а також - ефективності роботи так званого львівського лобі.

За результатами аналізу усієї сукупності законодавчих ініціатив було встановлено, що серед мажоритарників Львівщини не має системної роботи над цільовим вирішенням конкретних питань місцевого значення. У переважній більшості це поодинокі та спорадичні намагання врегулювати на законодавчому рівні проблеми, яка за задумом авторів мала б вирішити/покращити наявний стан справ. Крім цього львівські мажоритарники не часто об’єднують свої зусилля, а також не охоче координують свою діяльність для спільного вирішення проблеми.

Через відсутність системності у роботі структурування законодавчої діяльності було проведено шляхом групування тематично близьких за змістом ініціатив. Таким чином вдалося виокремити 7 тематичних груп: паливно-енергетичний блок (вугільна галузь/нафта і газ) об’єднано 14 законодавчих ініціатив, децентралізація/місцеве самоврядування – 12, прикордоння – 9, гуманітраний блок – 9, лісове господарство/природоохоронна діяльність – 6, транспорт/дороги – 5, туризм – 3. Решта 8 ініціатив об’єднано у групу “різне”.

Найбільшу кількість львівських мажоритарників (8 депутатів) об’єднав законороект “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів”. П’ять ініціатив поєднало по 5 депутатів, сім - по чотири обранці, одинадцять – по 3, усі інші – не більше двох. Попри нескоординованість дій львівських мажоритарників є дві групи депутатів, які часто голосують спільно: це Ярослав і Богдан Дубневичі, Оксана Юринець, Андрій Лопушанський і Андрій Кіт, а також Дмитро Добродомов, Олег Мусій і Богдан Матківський.

У кожній з тематичних груп можна простежити певну пріоритетність інтересів одних львівських мажоритарників у співвідношені з іншими. На графіку це відображено розміром зеленої позначки (чим вона більша, тим частіше депутат згадується серед авторів ініціатив з цієї тематики). Найактивнішим у сфері децентралізації був Дмитро Добродомов, Оксана Юринець та Ірина Подоляк, у питаннях прикордоння це Ярослав ДУбневич та Оксана Юринець, у паливно-енергетичному комплексі – Михайло Бондар, Олег Мусій та Андрій Лопушанський, у сфері лісового господарства – Дмитро Добродомов, у транспортних питаннях – Ярослав Дубневич, в туризмі – Богдан Матківський, в гуманітарному блоці – Володимир Парасюк, Ярослав Дубневич та Оксана Юринець, і віших сферах – Оксана Юринець, Ярослав і Богдан Дубневичі.

З-поміж усіх 66 законодавчих ініціатив, які мають відношення до проблем області, лише 5 набули чинність, а саме внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури, внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств, про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”, про внесення змін до деяких законів України (щодо волонтерської діяльності) та внесення змін до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо продовження строку мораторію на відчуження гуртожитків). Ця обставина є показник низької ефективності законотворчої діяльності львівських мажоритарників, а також свідченням їхньої слабкої лобістської діяльності в інтересах Львівської області.

Довідково:

У 2016 році по всій Україні (у 24 областях та м. Києві) Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID РАДА: Підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво, що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій та народних депутатів України. Відбір депутатів, щодо діяльності яких здійснюється моніторинг, відбувався за критеріями пропорційного представництва усіх парламентських сил, гендерного представництва, попередніх показників активності у окрузі.