Партійні перестрибування, флоркросинг
Партійні перестрибування, флоркросинг
Перехід з партію в партію – не дивина для світових парламентів. Десь воно стається дуже рідко – раз в кілька років, а десь за одну каденцію парламентар може здійснити кілька переходів. І якщо в деяких така партійна непослідовність може коштувати членам парламенту місця в представницькому органі, то в більшості – це безкарне явище, оцінку якому дадуть виборці під час наступних виборів. Хоча в багатьох країнах, де це така партійна міграція не заборонена, тривають дискусії щодо такої заборони.
В країнах англо-саксонської правової система для визначення терміну партійної міграції використано специфіку роботи британського парламенту. Там перехід з партії в партію називають «crossing the floor», «floor-crossing»(перехід зали, підлоги). Це визначення використовується для двох процесів – коли член парламенту чи ради покидає свою партію, аби доєднатись до іншої, або аби стати незалежним, або коли голосує в розріз з лінією партії. Вперше термін був використаний, аби описати процес, коли член британської Палати Громад перейшов лінію/приміщення, аби доєднатись до іншої партії, адже в приміщенні британського парламенту правляча партія і опозиція сидять по протилежні боки зали. Отож, щоб змінити партійну орієнтацію, парламентарю треба перейти залу.
Законодавством Великобританії не передбачено автоматичних довиборів у випадку, якщо парламентар змінює свою партійну приналежність. Так було вирішено ще у 18 столітті, коли член парламенту Едмунд Бурк наголосив, що парламентар – це представник громади, а не делегат партії.
Жодного формального покарання за «пересікання лінії» парламентарю не загрожує, окрім як засудження колишніх колег по партії чи електорату. Однак «пересікання лінії» не значить політичну смерть. Хоча, в 2010 році виникли дискусії щодо того, аби у випадку зміни партії були оголошені довибори. Однак уряд тоді сказав, що такі зміни мають бути «конституційною реформою ролі членів парламенту і їх незалежності».
На сайті британського парламенту є спеціальний реєстр членів Палати громад та Палати Лордів, що змінили політичну партію.
З 2010 по 2015 рік змінили партію 11 парламентарів.
З одних з найвідоміших «флоркросерів» є Вінстон Черчіль, який в травні 1904 року покинув Консервативну партію, і в 1905 році став міністром від Ліберальної партії. Він програв як кандидат від лібералів в 1922-23 роках, однак виграв як незалежний кандидат на довиборах в 1924 році. І вже на загальних виборах 1924 року він знову долучається до Консервативної партії.
У Південній Африці зміна партії парламентарям була дозволена протягом 2000 років, але тільки двічі в електоральний термін і тільки на другий чи четвертий рік після виборів з 1 по 15 вересня. Також змінами до законів було визначено, що для переходу в іншу партію парламентарю треба було залучитись підтримкою 10% своїх однопартійців. Після тривалої дискусії та наголошенні, що «флоркросинг» - недемократична практика і підриває довіру до парламенту, в січні 2009 року партійну міграцію було заборонено. Цікаво, що Конституційний суд країни постановив, що вказане питання щодо заборони «флоркросингу» - це не питання законності, а суто політичне питання, яке повинне бути вирішене в стінах парламенту.
Відео https://www.youtube.com/watch?v=utd_JS3Lhro
В Новій Зеландії флоркросинг ще називають «вака-джампінг» (вака – вид новозеландського каное). В країні кілька років обговорюються законопроект про «неетичність» стрибків по партійним каное і вимогу позбавлення мандату у такому випадку. Однак комітет правосуддя та виборів новозеландського парламенту вважає такі зміни невідповідними та непотрібними. Окрім того уряд, незважаючи на підтримку громадськості та навіть парламентарів, переконує, що такий закон не на часі, адже є важливіші питання.
ВІДЕО http://www.3news.co.nz/politics/public-support-end-to-waka-jumping-2013052816#axzz3m4Dz1oXM
На початку вересня 2015 року в Канаді стався дуже гучний «флоркросинг» - парламентарка від Консервативної партії Ів Адамс перейшла до лібералів і планує з ними йти на федеральні вибори. Причина переходу: членкиня парламенту не відчуває себе «як вдома», будучи в консервативній партії. Загалом, в Канаді в 2014 року сім парламентарів змінили партійну орієнтацію. Покарань чи інших обмежень це за собою не несе. Однак такі політики мають електоральні втрати і переважно не обираються заново на виборах в округах.
В Туреччині навіть є рекордсмен-флоркросер. Це член Великої національної асамблеї Кубілай Югун. За час свого перебування в парламенті з 1995 по 1999 роки він встиг змінити партії сім пазів і служити чотирьом різним партіям. Закінчив роботу в асамблеї незалежним парламентарем.
Однак є країни, де член парламенту не зберігає своє місце у випадку переходу в іншу партію чи просто стаючи незалежним (Індія, Кенія, Нігерія, Зімбабве, Камбоджа тощо).
В Уганді, до прикладу, член парламенту автоматично втрачає своє місце у випадку виходу з своєї партії і призначають довибори. Таке законодавство було прийняте, аби знизити рівень парламентської корупції, коли давались гроші, щоб переманити членів парламенту.
В Австралії протягом 1950 – 2004 року 245 членів парламенту переходили з партії в партію або ставали незалежними депутатами. Сенатор Рег Райт з Тасманії за час своєї роботи в парламенті з 1950 по 1978 переходив з партії в партію 150 разів. Хоча «флоркросинг» в Австралії досить рідкісне явище. Так само як і «вільне» голосування (голосування в розріз політики партії). Хоча, 15 вересня 2015 року три сенатори Національної партії підтримали законопроект Зелених. Також під час обговорення в парламенті питання легалізації гей-шлюбів член ліберальної партії поклявся покинути партію в підтримку
В США, до прикладу, сенатори-стрибуни можуть бути відкликані з своїх посад через петицію і тоді будуть нові вибори по цих округах.
В Україні 4 березня 2015 року Володимиром Гройсманом було зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації роботи Верховної Ради України», згідно з яким, у разі виходу народного депутата зі складу фракції партії, від якої його було обрано, повноваження депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення. 9 квітня 2015 р. до сьогодні проект зі змінами відкладено.
Надія ВІРНА
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.