А як у них? Парламентські ЗМІ

На сьогоднішній день існує багато дискусій навколо форми власності медіа, що працюють у парламенті, зокрема, чи потрібні парламентські ЗМІ з державною формою власності? До прикладу, діяльність Верховної Ради України висвітлюють не тільки медіа з приватною формою власності, а й державні, серед них парламентський канал РАДА та газета «Голос України».

Згідно з міжнародними практиками більшість парламентів не має власних ЗМІ (США, Канада, Австралія, ПАР, Латвія, Естонія, Молдова, Румунія, Словенія, Угорщина, Чехія, Бельгія, Великобританія, Нідерланди, Норвегія) і повідомляє про свою роботу, плани та перспективи через ЗМІ, які виявили бажання висвітлювати парламентську діяльність. Так, поширеною є практика «медіа-галерей» – спеціально відведених місць для роботи журналістів. Найчастіше, щоб отримати допуск до медіа-галереї, необхідно мати окремий дозвіл від медіа-спільноти, адже подібні галереї представляють собою профспілкові організації зі своїм статутом, правилами роботи та вимогами до висвітлення події.

У США, до прикладу, медіа-галереї є тематичними – окремі місця відведені для роботи телевізійників (журналістів, операторів, дикторів, репортерів, кореспондентів); представників періодичних друкованих видань (журналістів, фотографів, репортерів, кореспондентів) та представників електронних ЗМІ (онлайн-видання, блогери, стрімери тощо). На сайті прес-галереї Сенату США можна знайти повний розклад порядку денного його засідань, періодичні зустрічі членів медіа-галереї з організаційних питань, її контакти, історію та стратегічні цілі, підсумкові звіти тощо.

Прес-галерея Австралії є однією з провідних та найсучасніших у світі, адже в ній немає обмежень щодо кількості акредитованих журналістів, окрім кількості місць у ложі преси, це можуть бути навіть регіональні представники, блогери та фрілансери. Журналісти здійснюють свою діяльність переважно в кулуарах парламенту та в залі бібліотеки. Серед основних цілей галереї вказано висвітлення діяльності уряду щодо національної політики та політики штатів та територій. При цьому наголошується на ролі нових медіа (Twitter, Facebook, Інтернет-трансляціях) та правилах роботи з ними. У Канаді, так само, прес-галерея зосереджена на роботі з новими інформаційними технологіями, зокрема на сайті галереї регулярно оновлюється новинна стрічка з повідомленнями Twitter та Facebook.

Щодо роботи парламенту Великобританії, то він не має власних ЗМІ. Всі засідання транслюються в прямому ефірі на сайті www.parliamentlive.tv; дебати по законопроектам, що відбулися в Палатах лордів та общин, викладаються на сайті Hansard на наступний день. Також існує канал «BBC PARLAMENT», що висвітлює діяльність парламенту та інші суспільно-політичні теми.

У Польщі натомість і Сейм, і Сенат мають власні газети, що висвітлюють парламентські перипетії. Сейм (нижня палата) видає газету «Kronika Sejmowa» та експертний журнал «Przeglаd Sejmowy». Сенат (верхня палата) користується послугами видання «Diariusz Senatu RP». Також виходять в ефір внутрішні телеканали для трансляції пленарних засідань та експертних обговорень порядку денного. У Хорватії прес-служба парламенту видає «Izvjstia Hrvatskogо sabora», визначною особливістю якого є обов’язковість передплати. У ньому парламентське видання детально інформує громадян про повну процедуру прийняття того чи іншого законопроекту, внесення правок, проведення експертних обговорень. Цікавим є те, що часопис підтримує найбільше зв’язків із ЗМІ, адже володіє найдетальнішою інформацією. За хорватським законодавством прес-служба видання має оперативно сповіщати про усі прес-конференції парламентської тематики, засідання та експертні зустрічі.

У Скандинавських країнах є інші цікаві особливості, наприклад у Швеції та Норвегії дуже чутливо ставляться до питань свободи слова, тому всі ЗМІ мають однаковий доступ до поточних парламентських подій. Однак специфікою є те, що інформаційні служби парламентів відповідають на запити та запитання журналістів відносно функціонування парламенту та політики ЄС виключно згідно із запланованим графіком медіа-галерей (реєстрація журналістів) та укладених контрактів з телекомпаніями.