У Хмельницькому обговорили особливості взаємодії виборців та партій на місцевому рівні

У Хмельницькому обговорили особливості взаємодії виборців та партій на місцевому рівні

На Хмельниччині партії, які зуміли отримати мандати до Верховної Ради України, поступаються позиціями непарламентським політичним силам, зокрема так званим «регіональним» партіям. Про це свідчить розподіл місць у обласній, міських та районних радах області. Таку ж тенденцію продемонстрували і перші вибори до місцевих рад об’єднаних територіальних громад, на яких парламентські партії здобули 16% мандатів, у той час як непарламентським дісталося 36%.

Чи пов’язана ситуація з якістю комунікації парламентських партій і виборців на місцевому рівні та які форми роботи з електоратом застосовують партії в регіоні – про це говорили учасники публічної дискусії на тему «Парламентські партії vs виборці. Як знайти спільну мову на локальному рівні?», яка відбулась у Хмельницькому 30 травня.

«Минулого року Громадянська мережа ОПОРА, працюючи над моніторинговим проектом у рамках програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», складала карту приймалень парламентських політичних партій. За даними, отриманими тоді від мін’юсту, на Хмельниччині станом на 2016 рік було зареєстровано майже одну тисячу партійних осередків – 972. Водночас у результаті перевірки ми з’ясували, що на основі цих осередків у області працює близько восьми десятків партійних приймалень – місць, куди може безпосередньо прийти виборець зі своїми проблемами», – зазначила громадська консультантка ОПОРИ у Хмельницькій області Оксана Банкова.

Утім, як кажуть представники партій, на відміну від приймалень народних депутатів, до партійних приймалень виборці йдуть значно рідше. За їхніми словами, люди звертаються здебільшого у передвиборчий період. З чим пов’язана така ситуація: можливо, з низькою активністю осередків, браком інформації про партію, її діяльність в регіоні, відсутністю контактів приймалень?

Щоб відповісти на це запитання, представники Громадянської мережі ОПОРА дослідили активність та відкритість обласних, міських та районних осередків парламентських партій – «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», ВО «Батьківщина», Радикальної партії Олега Ляшка, «Об’єднання «Самопоміч», «Народного фронту» та «Опозиційного блоку». Моніторинг дав змогу визначити, наскільки відкритими та активними є парламентські партії на місцевому рівні та які форми взаємодії з виборцями вони  використовують у міжвиборчий період.

30 05 2017 Khmelnytskyj publichna dyskusiya 3

Активісти проаналізували розподіл мандатів між партіями в обласній, міських та районних радах Хмельниччини (за результатами місцевих виборів 2015 року); склад місцевих рад 26-ти ОТГ області; діяльність регіональних партійних осередків; повідомлення про діяльність парламентських партій у медіа-просторі області; контент офіційних сайтів партій та їхніх сторінок у соціальних мережах.

«Кількість мандатів, отриманих партіями у результаті місцевих виборів 2015 року, значною мірою залежала від їхньої активності у міжвиборчий та виборчий період. Зважаючи на електоральні симпатії, які чітко проявилися після виборів, ми уже не можемо говорити лише про парламентські партії. На місцевому рівні серйозно заявили про себе так звані «регіональні» політсили, які маємо брати до уваги», – розповіла Оксана Банкова.

Так, у Хмельницькій обласній раді парламентські політсили поступилися першістю партії «За конкретні справи», яка отримала найбільшу кількість мандатів. Значну прихильність виборців завоювали представники Аграрної партії України та ВО «Свобода». Розподіл місць між представниками парламентських та непарламентських політичних сил – 44 проти 40 відповідно. У Хмельницькій міській раді найбільша кількість мандатів також дісталася партії, яка не має своїх представників у Верховній Раді. У підсумку виборчих перегонів парламентські партії отримали лише на два місця більше, ніж інші популярні в області політичні сили (22 і 20 відповідно). А от у міських та районних радах області незначну перевагу отримали саме непарламентські партії – 43% мандатів проти 41%.

Тенденцію до посилення впливу непарламентських партій на Хмельниччині продемонстрували і перші вибори до місцевих рад об’єднаних територіальних громад: парламентські партії отримали 16% мандатів, у той час як непарламентським дісталося 36%. Вочевидь, значною мірою на такий розподіл сил впливає активність партій у регіоні та якість комунікації партійних осередків з виборцями.

Як свідчить аналіз ОПОРИ, парламентські партії присутні в медіа-середовищі області. Звіти депутатів місцевої ради постійно публікує газета «Проскурів», періодично з’являються привітання зі святами від лідерів партійних осередків у різних ЗМІ області. Вряди-годи про діяльність партій можна прочитати в онлайн-медіа регіону. Однак систематичного й всебічного інформування виборців не здійснює жодна парламентська партія. По-перше, не всі партії мають власні сайти чи сторінки у соцмережах, по-друге, значно гірша ситуація із партійними виданнями (як правило, є всеукраїнські,  але не регіональні партійні часописи).

30 05 2017 Khmelnytskyj publichna dyskusiya 2

За словами Анатолія Дроздика, представника партії «Народний фронт», з виборцями його однопартійці працюють переважно через громадські приймальні. Наприклад, коли змінився порядок призначення субсидій, організовували на базі громадських приймалень партії спеціальні консультпункти. Політсила щотижня готує «Інформвісник» – видання про діяльність партії у pdf-форматі, яке розміщують на інформаційних стендах приймалень.

Прес-секретар обласного осередку Радикальної партії Олега Ляшка Наталія Процюк розповіла, що про свою роботу вони інформують здебільшого у соцмережах. Крім того, раз на два тижні поширюють з наметів у районах Хмельниччини газету «Правда», а незабаром планують видавати і регіональний часопис «Радикальний вісник».

Ефективною формою роботи з виборцями представники партій вважають також організацію різних заходів, залучення громадськості до участі в цікавих проектах. Таким досвідом, зокрема, поділився Вадим Якубовський, голова Городоцької районної організації політичної партії «За конкретні справи».

Та попри все доводиться констатувати, що наявні нині форми взаємодії місцевих осередків парламентських партій із їхніми виборцями мають суттєві недоліки. На жаль, дуже часто партійці замість інформувати громадськість про важливі рішення, програму партії, оприлюднювати фінансові звіти, вважають, що достатньо розмістити у соцмережі повідомлення про благодійну допомогу, до прикладу, навчальному закладу. Зокрема, керівниця місцевої громадської організації «ЖАР» Альона Береза дорікнула присутнім партійцям, що вони не завжди чітко і зрозуміло доносять до виборців свою позицію.

Про те, які інструменти для роботи з виборцями та форми взаємодії з електоратом передбачено українським законодавством для депутатів місцевих рад, учасникам дискусії нагадала юристка Регіонального центру з надання БВПД Ольга Чорна.

Наостанок Оксана Банкова рекомендувала представникам партій більш відповідально ставитися до формування контенту своїх сайтів та сторінок у соцмережах, системно оприлюднювати інформацію про роботу депутатського корпусу партії,  депутатських фракцій в ОМС, річні фінансові звіти.

Захід був організований з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

 

За коментарями звертайтеся:

Оксана Банкова, громадська консультантка ОПОРИ у Хмельницькій області

тел.: 0978073293

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер

(#рада8; #rada8; #opora; #опора)

Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.