RE:ФОРМА.ProZorro: система, що зекономить державі мільярди

Вже не Воровського

Система електронних торгів для державних закупівель “Прозорро”, поруч із реформою патрульної поліції, один з небагатьох козирів нинішнього уряду, коли заходить про повільний поступ в реформуванні країни. “Прозорро” досі працює лише в тестовому режимі, але вже зекономила державі понад мільярд бюджетних коштів. Ми домовляємося про зустріч з людиною, яка придумала цю систему – Олександром Стародубцевим. Який сам тепер  працює в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, очоливши там Департамент державних закупівель.

Офіс знаходиться на 4 поверсі нічим не примітної старої будівлі на вулиці, якій зовсім недавно повернули історичну назву – Бульварно-Кудрявська. Щоправда стара назва - Воровського - більше пасувала цьому закладу, в архівах якого досі зберігаються мертвим вантажем документи на всі державні закупівлі, що були здійснені до запроваджено нової системи електронних торгів “Прозорро”. Можна сказати – і це не буде великим перебільшенням ­– що всі родоводи українського олігархату, весь літопис української корупції – записані в цих незліченних теках з дешевого картону. Але це вже історія, яка з першого квітня повинна докорінно змінитися.

На четвертому поверсі зміни вже помітні - навіть в інтер’єрі. Переступивши поріг Департаменту раптом залишаєш позаду атмосферу радянської адмінбудівлі та опиняєшся в сучасному діловому офісі. І це не дивно: більшість команди Стародубцева (як і він сам) прийшли на державну службу з бізнесу. Він зустрічає нас з горнятком кави в руках і відразу енергійно заперечує, коли ми називаємо його творцем “Прозорро”: “над системою працювала величезна кількість людей, близько 300. Я лише був одним з перших”.

Конкуренція замість змови

Ідея винести державні тендери, один з найкорумпованіших секторів державної політики, на інтернет-аукціони з відкритим для всіх доступом – зародилася під час Євромайдану. Олександр Стародубцев тоді був співзасновником “Відкритого університету”, запрошуючи інтелектуалів виступати перед учасниками акцій протесту.

“У той час купа народу сиділа по кафешках. У всіх були такі великі плани як будемо змінювати країну. Люди легко знайомилися. Час був просто чудовий”, - говорить, посміхаючись.

Ми перериваємо розмову, щоб подивитися на аукціон, який саме відбувається на одному з інтернет-майданчиків. Держпідприємство виставляє лот на закупівлю миючих засобів.

Сума сміховинна – 6 тисяч гривень. Утім учасників аж 14, і переможець, врешті-решт, знижує ціну до 2 тисяч. Економія – у 3 рази.

Гордість розробників системи “Прозорро” – подарована американцями аналітична програма, яка дозволяє легко моніторити закупівлі за пошуковим словом: назвою товару, компанії, чи державної установи. Правильно встановивши фільтри дуже легко відсіяти, наприклад, компанії, які завжди перемагають в тендерах з мінімумом учасників. Тобто, виявити потенційну “зраду”, як тут жартують.

Обов’язкова прозорість

Закон про публічні закупівлі, ухвалений у грудні минулого року, зобов’язує центральні органи влади і підприємства монополісти з 1 квітня проводити більшість закупівель через систему ProZorro. З 1 серпня ця процедура стає обов’язковою для всіх, хто здійснює закупівлі коштом Держбюджету.

Через ProZorro купувати стане обов’язково, якщо вартість товарів чи послуг перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – півтора мільйона. Для підприємств-монополістів пороги у 5 разів вищі і складають 1 млн. та 5 мільйонів гривень відповідно.

Закупівельники, які не дотягують до цих сум теж можуть користуватися системою відкритих електронних торгів, щоб отримати найкращу пропозицію. Якщо ж такого бажання немає, але контракт перевищує 50 тисяч, обов’язковим є оприлюднення звіту про укладені договори.

Основною процедурою закупівель є відкриті торги.  Вони відбуваються, коли до участі допущені не менше двох учасників. Обов’язковим є дотримання термінів – торги не можуть відбутися раніше ніж за 15 днів з моменту оголошення про закупівлю. Передбачено час для запитань та уточнень з боку учасників.

Закон забороняє дробити замовлення, проводячи замість однієї закупівлі декілька, щоб уникати публічної звітності чи використання системи “Прозорро”.

Ламаючи схеми

“Коли на державних закупівлях не існує жодної конкуренції, коли учасники торгів домовляються між собою, тоді держава отримує неякісні товари і послуги, але за дуже велику ціну. Все це має вичистити система “Прозорро”, – каже членкиня парламентського Комітету з питань економічної політики Вікторія Пташник.

Головний редактор порталу журналістських розслідувань зловживань на державних тендерах “Наші гроші” Олексій Шалайський вважає, що система “Прозорро” не викоренить до кінця корупцію з державних закупівель. Але поламає існуючі схеми.

“По-перше, більше не працюватиме схема з недопущенням учасників через придирки до документації, адже тепер перевіряють лише переможця, а хто ним стане – неясно. Друге – ламається схема прописування умов тендеру під конкретного учасника. В “Прозорро” це буде дуже очевидно і умови такого тендеру відразу оскаржать інші учасники,” – каже Олексій Шалайський.

Копієчка до копієчки

50 мільярдів – таку поважну суму називає заступник міністра економіки Максим Нефьодов на питання, скільки держава зекономить на системі “Прозорро” наступного року. Під “економією” тут мається на увазі те, що рівно стільки грошей з бюджету не зможуть “перекачати” у власні кишені корупціонери.  “Ви повинні розуміти, “Прозорро” не може вирішити питання корупції без належної роботи правоохоронної системи”, – каже він.

“Ми боремося з неефективними використання державних коштів. Якщо зараз, за нашими оцінками, втрати (бюджетних коштів під час держзакупівель - RE:форма) складають 20%, то давайте зробимо їх хоча б 10%. Насправді це вже величезні кошти. А потім будемо боротися далі, зробимо 5%, зробимо 1%. У жодній країні це не нуль. Правоохоронні органи борються з корупціонерами, ми боремося статистично – із системою. Зменшуючи тим самим цю корупційну маржу”, – резюмує Нефьодов.

"RE:Форма" – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, Першого національного телеканалу і Програми USAID РАДА. У щотижневій програмі ви дізнаєтеся про те, працюють чи не працюють прийняті парламентом реформаторські закони і як аналогічні реформи реалізувалися у інших країнах. Через серію репортажів з різних регіонів України ми покажемо вам успішні зразки реалізації новоприйнятих норм, дізнаємося, де і чому вони пробуксовують та адресуємо проблемні питання безпосередньо до парламентарів.