Парламентська діяльність мажоритарників Львівщини під час восьмої сесії: кожен сам за себе

Парламентська діяльність мажоритарників Львівщини під час восьмої сесії: кожен сам за себе

Львівські мажоритарники загалом демонструють високі статистичні показники роботи впродовж 3,5 років у парламенті. А ефективність їх законодавчої активності становить 9,7%, оскільки з 677 законопроектів, зареєстрованих народними обранцями з Львівщини, набуло чинності 66. Такі результати дослідження Громадянської мережі ОПОРА.

Починаючи з 2016 року ситуація з політичною приналежністю 12 львівських мажоритарників залишилась незмінною. П’ять народних обранців: Оксана Юринець, Богдан Дубневич, Ярослав Дубневич, Андрій Кіт, Андрій Лопушанський залишаються представниками фракції партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», а Михайло Бондар є єдиними представником фракції партії «Народний фронт». Усі вони входить до складу парламентської більшості.

Інші шість депутатів у різний час також були частиною коаліції, проте сьогодні декларують свою опозиційність, яка їх не стільки об’єднує, скільки відрізняє. Ірина Подоляк від початку каденції залишається членом фракції партії «Об’єднання «Самопоміч», яка входить до складу демократичної опозиції. Три самовисуванці: Дмитро Добродомов, Олег Мусій та Богдан Матківський формують у Верховній Раді депутатську групу партії «Народний контроль», переважно критикуючи політику Президента та Уряду. Лідер партії «Всеукраїнське об’єднання патріотів – УКРОП» Тарас Батенко, який очолює однойменну групу у парламенті декларує конфронтацію з діючою владою. Ще один самовисуванець – Володимир Парасюк – від часу свого виходу з коаліції продовжує критикувати постмайданівську владу, однак не доєднався до жодної з опозиційних груп.

За винятком окремих депутатів, між мажоритарниками Львівщини не простежується міцної співпраці, як у законотворчому процесі, так і в частині лобіювання інтересів області на вищому рівні. Наявна фрагментація і поляризація вказує на те, що логіка виборчого детермінізму майбутньої тривалої кампанії 2019 року виходить на перший план.

Дисциплінованість: висока активність

6 лютого 2018 року розпочала роботу восьма сесія Верховної Ради 8 VIII скликання. Станом на 31 травня загалом відбулося 48 пленарних засідань і 1 382 голосування. Для порівняння – від початку чинної каденції у парламенті було 428 засідань, під час яких відбулося 13 435 голосувань.

У парламентській діяльності народних депутатів є показники, які відносяться до їхніх прямих обов’язків, серед яких – відвідування пленарних засідань, засідань постійних комітетів та участь у голосуванні. На відміну від права законодавчої ініціативи, скерування депутатського запиту чи виступу на пленарному засіданні ці кількісні показники є виявами не лише активності, але й відповідальності та сумлінності.

Найбільш дисциплінованими під час восьмої сесії серед мажоритарників Львівщини виявилося двоє депутатів, які не пропустили жодного пленарного засідання як за електронною, так і за письмовою реєстрацією – це Михайло Бондар та Олег Мусій. Вони також залишаються лідерами за відвідуваністю впродовж 3,5 років діяльності, в пасиві яких лише 7 і 23 пропуски відповідно. По одному пропуску пленарних засідань за даними письмової реєстрації мають брати Богдан і Ярослав Дубневичі, показник яких становить 98%. Разом з тим, за даними електронної системи реєстрації їхні показники становлять 100%. Наступним за дисциплінованістю з показником 94% є Тарас Батенко, який пропустив чотири і три засідання відповідно. Наступну за ним позицію зайняв Богдан Матківський з показником 90%, а саме п’ять пропущених засідань за письмовою реєстрацією.

19 07 2018 Lviv pysmova reestraciia na zasidanniah

Андрій Кіт, пропустивши вісім засідань за письмовою реєстрацією, має 83% відвідуваності. По 11 «прогулів» за даними письмової реєстрації мають Оксана Юринець та Володимир Парасюк. Однак, якщо в Оксани Юринець шість пропусків за даними електронної системи реєстрації, то у Володимира Парасюка – 48, а це усі пленарні засідання. Крім цього представниця «БПП» підтвердила поважність чотирьох з 11 «прогулів» відрядженням до Брюсселю (Бельгія) та Хошиміна (В’єтнам). Дещо нижчі показники відвідуваності має Ірина Подоляк – 71%, в пасиві якої пропуск 14 пленарних засідань за даними електронної та письмової системи реєстрації. З показником відвідуваності 65% наступний у рейтингу Дмитро Добродомов, який пропустив п’ять засідань за електронною та 17 за письмовою реєстрацією, але чотири «прогули» підтверджені заявою про відпустку. Найменш дисциплінованим львівським мажоритарником виявився Андрій Лопушанський, який відвідав лише 29% пленарних засідань. Він пропустив 34 засідання за даними письмової реєстрації, з яких дев’ять підтвердженні перебуванням у відрядженні в Бельгії та Польщі, тоді як за даними електронної реєстрації його показник відвідуваності становить 83%, тобто лише вісім пропусків.

Таблиця 1. Показники відвідуваності пленарних засідань та комітетів мажоритарниками Львівщини протягом 8-ї сесії

Депутати Пленарні засідання Засідання комітетів
Пленарні засідання Електронна реєстрація Письмова реєстрація Дисциплінованованість Кількість засідань Відвідуваність Дисциплінованість
Батенко Тарас 48 44 45 94% 4 0 0
Бондар Михайло 48 48 48 100% 4 4 100%
Добродомов Дмитро 48 43 31 65% 8 6 75%
Дубневич  Богдан 48 48 47 98% 13 13 100%
Дубневич  Ярослав 48 48 47 98% 5 5 100%
Кіт Андрій 48 47 40 83% 3 3 100%
Лопушанський Андрій 48 40 14 29% 4 3 75%
Матківський Богдан 48 47 43 90% 8 6 75%
Мусій Олег 48 48 48 100% 8 8 100%
Парасюк Володимир 48 0 37 77% 8 6 75%
Подоляк Ірина 48 34 34 71% 7 7 100%
Юринець Оксана 48 42 37 77% 7 6 86%

Показники відвідуваності засідань комітетів у львівських мажоритарників зазвичай є дещо вищими. Враховуючи ту обставину, що кількість засідань у кожному комітеті за той самий період відрізняється, то показник дисциплінованості вираховувався у межах кожного комітету окремо. Протягом досліджуваного періоду найбільшу кількість засідань провів постійний Комітет з питань бюджету, головою одного з підкомітетів якого є Богдан Дубневич, який не пропустив жодного з 13 засідань. 100% дисциплінованість також продемонстрували заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Олег Мусій (вісім засідань), перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк (сім засідань), голова Комітету з питань транспорту Ярослав Дубневич (п’ять засідань), голова одного з підкомітетів Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Михайло Бондар (чотири засідання) і член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Андрій Кіт (три засідання). По одному засіданню пропустили голова одного з підкомітетів Комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець (шість з семи, 86%) і голова одного з підкомітетів Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Лопушанський (три з чотирьох, 75%). Два з восьми засіданнь пропустили секретар Комітету з питань запобігання корупції Дмитро Добродомов (один у зв’язку з відпусткою), член цього ж комітету Володимир Парасюк і секретар Комітету з питань економічної політики Богдана Матківського (75%).

19 07 2018 Lviv vidviduvanist komitetiv

Найнижчий показник дисциплінованості у комітетській роботі у голови одного з підкомітетів Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Тараса Батенка, який пропустив усі чотири засідання профільного комітету.

Таблиця 2. Показники голосувань мажоритарників Львівщини протягом VIII каденції

Депутати  За Проти Утримався Не голосував Присутній Відсутній
Кількість %
Батенко Тарас 4 887 50 408 4 690 10 034 74,70% 3 400
Бондар Михайло 11 297 78 1 488 397 13 262 98,70% 175
Добродомов Дмитро 6 890 222 1 960 2 337 11 409 84,90% 2 026
Дубневич  Богдан  6 666 16 431 4 893 12 005 89,40% 1 429
Дубневич  Ярослав 8 129 13 136 4 136 12 413 92,40% 1 021
Кіт Андрій 5 851 28 514 5 419 11 812 87,90% 1 623
Лопушанський Андрій 4 663 20 399 5 557 10 638 79,20% 2 796
Матківський Богдан 7 313 223 2 010 2 438 11 984 89,20% 1 451
Мусій Олег 6 918 346 2 113 3 197 12 574 93,60% 861
Парасюк Володимир 2 808 171 637 745 4 360 32,50% 9 074
Подоляк Ірина 7 068 281 2 176 2 507 12 032 89,60% 1 403
Юринець Оксана 7 428 23 1 337 2 345 11 133 82,90% 2 302

Протягом чинної каденції сумарно відбулось 13 435 голосувань. З таблиці вище бачимо, якою була структура голосувань львівських депутатів. Так, перевагу позитивному голосуванню, коли кількість «за» переважає усі інші форми голосування, надають Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Богдан Матківський, Оксана Юринець, Ірина Подоляк, Олег Мусій і Дмитро Добродомов. Другою за популярність формою є ухилення від голосування, попри присутність на засіданні, що є результатом формальної присутності або невиконання свого прямого обов’язку. Найчастіше це робив Андрій Лопушанський, Андрій Кіт, Богдан Дубневич, Тарас Батенко і Ярослав Дубневич. Відносно нечасто львівські обранці «утримуються» від голосування, що не перевищує 1/6 усіх голосувань, а також надзвичайно рідко голосують «проти» (не більше 2,5%). Окремі депутати, такі як Володимир Парасюк, Тарас Батенко чи Андрій Лопушанський часто відсутні на пленарному засіданні під час голосувань.

Таблиця 3. Показники голосувань мажоритарників Львівщини протягом восьмої сесії

Депутати Активне голосування Не голосував Відсутність
Батенко Тарас 480 35% 632 45% 270 20%
Бондар Михайло 1 370 99% 12 1% 0 0%
Добродомов Дмитро 794 57% 413 30% 175 13%
Дубневич  Богдан  668 48% 631 46% 83 6%
Дубневич  Ярослав 701 51% 581 42% 100 7%
Кіт Андрій 603 44% 731 53% 48 3%
Лопушанський Андрій 455 33% 466 34% 461 33%
Матківський Богдан 863 62% 441 32% 78 6%
Мусій Олег 820 59% 561 41% 1 0%
Парасюк Володимир 332 24% 11 1% 1 039 75%
Подоляк Ірина 836 60% 374 27% 172 13%
Юринець Оксана 931 67% 209 15% 242 18%

Показник голосувань мажоритарників Львівщини протягом восьмої сесії традиційно значно поступається показнику відвідуваності пленарних засідань і в середньому коливається у межах 40-60%. Це вказує на те, що вони активні учасники близько половини усіх голосувань. У період з 6 лютого до 31 травня поточного року в сесійній залі Верховної Ради загалом відбулося 1 382 голосування. Аналіз показав, що львівські депутати-мажоритарники мають не надто високі показники активного голосування (сума голосування «за», «проти» і «утримався»).

Лідером залишається Михайло Бондар, у якого цей показник становить 99%, оскільки він лише 12 разів не брав участі в голосуваннях. У решти одинадцяти депутатів цей показник достатньо низький та не перевищує 70%. Особливо ця проблема помітна в порівнянні з показниками відвідуваності, що є достатньо високими. Більше половини активних голосувань в активі Оксани Юринець (67%), Богдана Матківського (62%), Ірини Подоляк (60%), Олега Мусія (59%), Дмитра Добродомоа (57%) і Ярослава Дубневича (51%). Натомість критично низький цей показник у Володимира Парасюка, Андрія Лопушанського і Тараса Батенка, які виконували свій прямий депутатський обов’язок лише у 24%, 33% та 35% відповідно. Логічно, що саме у трьох останніх депутатів також найвищий показник «прогуляних» голосувань: якщо у Володимира Парасюка таких аж 75%, то в Андрія Лопушанського і Тараса Батенка значно менше, хоча загалом багато – 33% і 20%.

19 07 2018 Lviv uchast u golosuvanniah

Ще однією формою ігнорування голосування є ухилення від нього, попри присутність на пленарному засіданні. Цим зловживають Андрій Кіт (53%), Богдан Дубневич (46%), Тарас Батенко (45%), Ярослав Дубневич (42%) і Олег Мусій (41%). Серед причин цього негативного явища може бути факт відсутності окремих депутатів на робочому місці, коли картка залишається в електронній системі «Рада» для фіксування його присутності у той час, як він займається іншими справами за межами сесійної зали або парламенту.

Законотворча діяльність: низька ефективність

За 3,5 роки діяльності Верховної Ради VIII скликання було зареєстровано 6 613 унікальних законопроектів, з яких 808 набули чинності, що становить 12,2%. Львівські депутати-мажоритарники за цей період зареєстрували 677 унікальних законопроектів (10,2%), з яких 66 набуло чинності (9,7%).

У період з лютого по травень 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано 734 законодавчих ініціатив. За цей період 12 депутатів-мажоритарників Львівщини сумарно брали участь у підготовці 86 унікальних законодавчих ініціатив (76 – проекти законів, 10 – проекти постанов), що становить 11,7% від усіх зареєстрованих ініціатив народними депутатами.

Ми в черговий раз змушені констатувати, що кількісні показники законотворчої діяльності слабо впливають на її ефективність. Хоча право законодавчої ініціативи не є обов’язком, проте народні обранці продовжують постійно реєструвати нові проекти безвідносно до якості підготовки цих документів, техніко-юридичну відповідність чи шансів бути прийнятими.

Таблиця 4. Показники законотворчого процесу мажоритарників Львівщини

Депутати Восьма сесія 3,5 роки
Законодавчі ініціативи Законопроекти Проекти постанов Набули чинності Законопроекти Набули чинності ККД
Батенко Тарас 15 14 1 0 80 5 6%
Бондар Михайло 10 9 1 0 84 14 17%
Добродомов Дмитро 6 6 0 0 106 8 8%
Дубневич Богдан 12 10 2 0 46 5 11%
Дубневич Ярослав 11 6 5 0 79 13 16%
Кіт Андрій  16 15 1 0 56 3 5%
Лопушанський Андрій 13 13 0 0 76 8 11%
Матківський Богдан 9 9 0 0 76 7 9%
Мусій Олег 9 8 1 0 126 10 8%
Парасюк Володимир 2 2 0 0 87 13 15%
Подоляк Ірина 15 13 2 1 96 12 12%
Юринець Оксана 14 13 1 1 121 13 11%
Разом 86 76 10 1 1 033 111  

Зареєстровані за вказаний період львівськими мажоритарниками законодавчі ініціативи ми проаналізували за тематикою, відповідності до проблематики області, а також рівня співпраці обранців поміж собою на етапі підготовки.

Найбільша кількість підготовлених ініціатив стосуються гуманітарної сфери, куди віднесено питання мови, культурних фондів, освіти, прав людини, кінематографу і нагородження. Вони становлять майже чверть усіх проектів. 30 ініціатив стосується проблем економіки і фінансової сфери (бюджет, податки, торгівля, митниця, ПДВ, фінансовий ринок), а 11 – сільського господарства та природних ресурсів (земля, аграрна сфера, лісове господарство, тваринництво, природний газ). До правоохоронної діяльності (рейдерство, правосуддя, корупція, поліція, пожежна безпека, експертиза, люстрація) можна віднести десять законопроектів, до соціальної сфери (пенсії, пільги, зарплати, ветерани АТО, гуманітарна допомога, Чорнобиль) – дев’ять зареєстрованих ініціатив. По шість законопроектів мають відношення до проблематики охорони здоров’я (ліки, куріння, децентралізація) і транспорту (автомобільні дороги, залізничний транспорт, авіаперевезення, судноплавство), чотири до сфери безпеки (армія, СБУ, санкції, кордон) і по три – до екології та децентралізації.

Народний депутат не зобов’язаний готувати законопроекти з огляду на проблематику виборчого округу. Проте такий фокус законотворчої діяльності мажоритарника можна розцінювати як спосіб вирішення проблем округу. Серед 84 зареєстрованих ініціатив ми виокремили лише дві, які мають безпосереднє відношення до проблем округу, а саме проект закону Михайла Бондара «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі», а також проект постанови «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Львівської області, зміну і встановлення меж Сокальського району Львівської області», де серед невеликого авторського колективу народних депутатів зі Львова також присутні Михайло Бондар та Ірина Подоляк.

Ще три ініціативи лише умовно можна віднести до таких, що мають опосередковане відношення до проблематики Львівської області, оскільки стосуються усієї країни. Це законопроект Тараса Батенка «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів»; спільний Андрія Кота, Богдана Дубневича і Андрія Лопушанського проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів», а також три суміжні законопроекти про внесення змін до Лісового, Бюджетного і Податкового кодексів щодо фінансового забезпечення лісової галузі; а також проект закону «Про внесення змін до Податкового і Митного кодексів «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей», одним із співавторів якого є Ірина Подоляк.

Одним із показників згуртованості й ефективності депутатів у захисті та просування інтересів виборців Львівщини є їх спільна робота над підготовкою проектів нормативно-правових актів. У період з лютого по травень у Верховній Раді було зареєстровано 23 законодавчі ініціативи, до розробки яких одночасно долучалися двоє і більше мажоритарників з Львівської області. Рівень взаємодії львівських мажоритарників у законотворчому процесі раніше не був високим і восьма сесія не стала винятком. Найбільш тісна співпраця зафіксована між Богданом Дубневич та Андрієм Котом, які водночас фігурують в авторських колективах десяти законодавчих ініціатив. Дещо нижча вона між Андрієм Лопушанським і Богданом Дубневичем (сім ініціатив), Андрієм Котом і Андрієм Лопушанським (шість ініціатив), Богданом і Ярославом Дубневичами (чотири ініціативи), Оксаною Юринець і Андрієм Котом (чотири ініціативи).

Таблиця 5. Взаємодія львівських мажоритарників у законотворчому процесі (лютий - травень 2018)

Депутати Батенко Бондар Добродомов Дубневич  Б. Дубневич  Я. Кіт Лопушанський Матківський Мусій Парасюк Подоляк Юринець
Батенко Т. - 1 1 0 0 1 0 1 0 1 0 1
Бондар М. 1 - 1 1 2 2 2 0 1 1 2 2
Добродомов Д. 1 1 - 0 0 1 0 2 2 1 0 1
Дубневич  Б. 0 1 0 - 4 10 7 0 1 0 0 3
Дубневич  Я. 0 2 0 4 - 3 1 0 1 0 1 3
Кіт А. 1 2 1 10 3 - 6 0 1 1 0 4
Лопушанський А.  0 2 0 7 1 6 - 0 0 0 0 0
Матківський Б. 1 0 2 0 0 0 0 - 3 0 1 0
Мусій О. 0 1 2 1 1 1 0 3 - 0 0 1
Парасюк В. 1 1 1 0 0 1 0 0 0 - 0 2
Подоляк І.  0 2 0 0 1 0 0 1 0 0 - 1
Юринець О. 1 2 1 3 3 4 0 0 1 2 1 -

Серед зареєстрованих мажоритарниками Львівщини законодавчих ініціатив найбільш згуртували їх два проекти законів: «Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області)» і «Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області)». Співавторами цих законопроектів стало водночас по шість львівських мажоритарників. Ще у двох законопроектах серед авторів зазначено по чотири обранці, які фігурують у проектах законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України молока» і «Про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)». Десять ініціатив спільно готували по троє «львів’ян», при цьому авторами шести з них були одні й ті ж – Богдан Дубневич, Андрій Кіт і Андрій Лопушанський.

Це не означає, що у вище описаних 14 випадках однозначно можна говорити про якусь консолідовану групу, оскільки часто колеги-депутати погоджуються підписатися під проектом ініціативи для кількісної підтримки, не докладаючи зусиль для їх підготовки. Проте там, де частота взаємодії є високою, можна говорити про наявність певної співпраці між депутатами. Можемо говорити про таку взаємодію між Богданом Дубневичем, Андрієм Лопушанським і Андрієм Котом, що раніше також простежувалася між Дмитром Добродомовим, Олегом Мусієм та Богданом Матківським, проте така тенденція вже не помітна під час восьмої сесії.

Депутатські запити та парламентські виступи

За вказаний період львівські мажоритарники скерували 114 запитів, 71% (81) з яких підготовлені індивідуально, а 29% (33) – колективно. Найбільшу кількість запитів скерував Михайло Бондар, а саме 21, 18 з яких – індивідуальні. 19 депутатських запитів скерував Володимир Парасюк, 18 – Дмитро Добродомов, 16 – Андрій Лопушанський. Вдвічі рідше цим інструментом користалися Ярослав Дубневич, Тарас Батенко і Андрій Кіт, які підготували дев’ять і по вісім запитів відповідно. Значно рідше, аніж їхні колеги запити скеровували Олег Мусій – шість штук і Оксана Юринець – чотири колективних. Богдан Дубневич, Ірина Подоляк і Богдан Матківський мають в активі не більше двох депутатських запитів, усі з яких є колективними.

Таблиця 6. Кількість поданих запитів мажоритарниками Львівщини під час 8-ї сесії

Депутати Загалом Індивідуальні Колективні Проблеми округу
Кількість %
Бондар Михайло 21 18 3 17 81%
Парасюк Володимир 19 17 2 13 68%
Добродомов Дмитро 18 18 0 3 17%
Лопушанський Андрій 16 13 3 12 75%
Дубневич  Ярослав 9 6 3 7 78%
Кіт Андрій 8 2 6 4 50%
Батенко Тарас 8 3 5 4 50%
Мусій Олег 6 4 2 1 17%
Юринець Оксана 4 0 4 1 25%
Дубневич  Богдан  2 0 2 1 50%
Подоляк Ірина 2 0 2 0 0%
Матківський Богдан 1 0 1 0 0%
Разом 114 81 (71%) 33 (29%) 63 55%

55% або 63 запити з-поміж усіх, що були підготовлені 12 депутатами-мажоритарниками Львівщини, стосувалися вирішення проблем виборчого округу або Львівської області. Найчастіше інструмент депутатського запиту використовується обранцями за підсумками прийому громадян для інформування органів влади про наявність проблеми та потреби її вирішення. Найбільше запитів, що стосуються виборчого округу підготував Михайло Бондар – 17. Часто цей інструмент депутатської роботи використовує Володимир Парасюк та Андрій Лопушанський – 13 і 12 відповідно. Ярослав Дубневич скерував сім запитів з питань проблематики округу. Андрій Кіт і Тарас Батенко скерували по чотири запити на вирішення проблем округу, Дмитро Добродомов – три. Богдан Дубневич, Олег Мусій і Оксана Юринець – по одному запиту з проблематики округу, тоді як Ірина Подоляк і Богдан Матківський – жодного.

19 07 2018 Lviv zapyty

Останнім проаналізованим компонентом парламентської діяльності мажоритарників Львівщини був показник виступів під час пленарних засідань. Протягом VIII каденції народні депутати 621 раз брали слово для виступу загальною тривалістю 15 годин 15 хвилин 6 секунд. У період з лютого по травень цього року львівській мажоритарники 77 разів виступали під час пленарних засідань. У переважній більшості виступи стосувалися проблем виборчого округу, а також обговорення законодавчих ініціатив.

Близько третини усіх виступів вже звично зробив Олег Мусій, який брав слово 33 рази та 190 разів протягом 3,5 років чинної каденції тривалістю п’ять з половиною годин. Удвічі менше цим правом скористався Михайло Бондар, в активі якого 17 виступів під час восьмої сесії та 109 за час каденції. Значно менше виступали Ірина Подоляк – вісім разів, Андрій Кіт – шість разів, Оксана Юринець – п’ять разів, Ярослав Дубневич – чотири рази і Тарас Батенко – три рази. Лише один раз брав слово Володимир Парасюк. Жодного разу не виступали Дмитро Добродомов, Богдан Дубневич, Андрій Лопушанський і Богдан Матківський.

Таблиця 7. Виступи мажоритарників Львівщини під час 8-ї сесії та VIII каденції

Депутати Восьма сесія 3,5 років
Виступів Кількість Час %
Мусій Олег 33 190 5 год. 27 хв. 8 сек. 0,9
Бондар Михайло 17 109 1 год. 44 хв. 48 сек. 0,3
Дубневич  Ярослав 4 61 1 год. 38 хв. 40 сек. 0,3
Юринець Оксана 5 66 1 год. 29 хв. 27 сек. 0,2
Подоляк Ірина 8 51 1 год. 22 хв. 6 сек. 0,2
Парасюк Володимир 1 49 1 год. 13 хв. 28 сек. 0,2
Батенко Тарас 3 16 33 хв. 28 сек. 0,1
Добродомов Дмитро 0 28 31 хв. 7 сек 0,1
Кіт Андрій 6 11 29 хв. 28 сек. 0,1
Матківський Богдан 0 27 26 хв. 25 сек. 0,1
Дубневич  Богдан  0 5 7 хв. 57 сек. 0
Лопушанський Андрій 0 8 7 хв. 34 сек. 0
Разом 77 621 15 год. 15 хв. 6 сек.  

 

Замість висновків

За підсумками аналізу парламентської діяльності депутатів-мажоритарників Львівщини можна стверджувати, що вони загалом демонструють високі, вищі середньостатистичного для усього депутатського корпусу, статистичні показники роботи. Львівські обранці звично для себе демонструють дисциплінованість у відвідуванні пленарних засідань та засідань профільних комітетів. Хоча показники участі в голосуваннях помітно менший, аніж показники відвідуваності, проте це загально парламентська тенденція, що пов’язана з вибірковим ставленням до виконання своїх обов’язків, політичною позицією, поширеною нерегламентованою практикою повторного голосування за одне й теж рішення тощо. Усі львівські мажоритарники беруть участь у законотворчому процесі, проте його ефективність є дуже низькою, дещо нижчою середньо парламентського показника. Серед причин непродуктивної нормотворчості є відсутність належного рівня взаємодії народних депутатів Львівщини між собою для спільного вирішення потреб та лобіювання інтересів області. Адже найчастіше така співпраця відбувається за принципом партійної приналежності. Інструменти депутатського запиту та виступу в парламенті кожен з львівських мажоритарників використовує по-різному та з різною інтенсивністю, що переважно залежить від моделі роботи, яку він обрав для виконання своїх депутатських обов’язків. Ця відмінність також помітно простежується у їхній роботі у виборчому окрузі, що буде предметом наступного дослідження.

Матеріал підготовлено за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

За коментарями звертайтеся:

Тарас Радь, громадський консультант ОПОРИ у Львові

тел.: 032 254 61 63

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.