Як голосують мажоритарники Львівської області
Чи можна визначити коефіцієнт корисної дії діяльності народного депутата? На основі порівняння показників участі депутатів у пленарних засіданнях та голосуваннях експерти ОПОРИ вивели умовний показник ККД нардепів-мажоритарників Львівської області.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала показники участі у пленарних засіданнях та участі в голосуваннях 12 депутатів-мажоритарників Львівщини за період їх каденції у Верховній Раді. Для цього були порівняні відсоткові дані участі кожного народного депутата в пленарних засіданнях з їхнім відсотком фактичної участі в голосуваннях. Проблема полягає у тому, що відвідуваність пленарних засідань сама по собі є показником пасивної активності, яка свідчить про рівень дисциплінованості, проте не завжди трансформується у процес прийняття рішень. На практиці народні обранці часто ігнорують обов’язок участі у голосуванні незважаючи на свою реєстрацію. Через це показником реальної активності є показник фактичної участі в голосуваннях, що є сумою усіх «за», «проти» чи «утримався» під час голосувань. Для порівняльного аналізу було використано статистику з сайту Вони голосують для тебе, що у зведеному вигляді відображається у профайлах народних депутатів на сайті rada.oporaua.org.
Порівняння даних відвідуваності пленарних засідань та показників участі в голосуванні (дані з моменту набуття повноважень і станом на травень 2017 року):
Депутати | Письмова реєстрація, % | Електронна реєстрація, % | Присутність під час голосувань, % | Фактична участь в голосуваннях, % | Відсутність під час голосувань, % |
Бондар Михайло | 98 | 97 | 98 | 94 | 2 |
Мусій Олег | 93 | 91 | 90 | 77 | 10 |
Дубневич Ярослав | 91 | 92 | 92 | 72 | 8 |
Добродомов Дмитро | 90 | 86 | 87 | 78 | 13 |
Подоляк Ірина | 87 | 80 | 89 | 76 | 11 |
Матківський Богдан | 83 | 74 | 86 | 78 | 14 |
Дубневич Богдан | 87 | 90 | 87 | 63 | 13 |
Юринець Оксана | 81 | 90 | 83 | 67 | 17 |
Кіт Андрій | 75 | 75 | 82 | 54 | 18 |
Батенко Тарас | 80 | 79 | 75 | 48 | 25 |
Лопушанський Андрій | 55 | 77 | 81 | 46 | 19 |
Парасюк Володимир | 78 | 31 | 44 | 35 | 56 |
Найкращий показник умовного коефіцієнту корисної дії у Михайла Бондара, який був присутнім на 98% пленарних засідань за даними письмової реєстрації та взяв участь у 94% фактичних голосувань. Олег Мусій при 93% відвідуваності пленарних засідань має в активі помітно менший показник фактичних голосувань – 77%. Близькими до нього є результати Дмитра Добродомова, в активі якого 78% фактичних голосувань при 90% письмової ресєтрації, а також Ярослава Дубневича – 91% і 72%, Ірини Подоляк – 87% і 76% та Богдана Матківського – 83% і 78%. Богдан Дубневич, Оксана Юринець, Тарас Батенко і Андрій Кіт попри достатньо високі показники відвідування пленарних засідань – 87%, 81%, 80% й 75% - мають відносно низькі показники фактичної участі в голосуваннях – 63%, 67%, 48% і 54% відповідно. Найнижчий коефіцієнт корисної дії мають Андрій Лопушанський, який брав участь у 46% фактичних голосувань при участі у 55% пленарних засідань за даними письмової реєстрації, а також Володимир Парасюк із показниками 78% відвідуваності пленарних засідань та 35% фактичної участі в голосуваннях.
Таким чином, у випадку, коли показники відвідуваності пленарних засідань практично співпадають із показниками присутності під час голосувань, а показники фактичної участі в голосуванні є помітно нижчими це свідчить про факт ігнорування народними депутатами участі в голосуванні. Найвищими ці показники є в Андрія Лопушанського (35%), Андрія Кота (29%), Тараса Батенка (27%), Богдана Дубневича (23%) та Ярослава Дубневича (20%).
Структура голосувань львівських мажоритарників (дані з моменту набуття повноважень і станом на травень 2017 року):
Депутати | Відвідуваність (загалом 299 пленарних засідань) | Присутність під час голосувань (загалом 8508 голосувань) | Відсутність під час голосувань, % | ||||
Електронна реєстрація, % | Письмова реєстрація, % | Фактична участь в голосуваннях | Зареєстрований, проте не голосував, % | ||||
“За”, % | “Проти”, % | “Утримався”, % | |||||
Бондар Михайло | 97 | 98 | 85,5 | 0,4 | 7,5 | 4,4 | 2 |
Дубневич Ярослав | 92 | 91 | 70,8 | 0,1 | 1 | 20,4 | 7,6 |
Мусій Олег | 91 | 93 | 55,9 | 3,1 | 18,3 | 12,7 | 10 |
Добродомов Дмитро | 86 | 90 | 58,6 | 2,2 | 17,1 | 8,6 | 13,4 |
Подоляк Ірина | 80 | 87 | 56,8 | 2,4 | 16,7 | 13,4 | 10,6 |
Матківський Богдан | 74 | 83 | 59,5 | 2,1 | 16,7 | 7,9 | 13,8 |
Дубневич Богдан | 90 | 87 | 59,4 | 0,2 | 3,8 | 23,2 | 13,3 |
Юринець Оксана | 90 | 81 | 57,3 | 0,2 | 9,8 | 15,5 | 17,2 |
Кіт Андрій | 75 | 75 | 50,6 | 0,2 | 3 | 28,7 | 17,6 |
Батенко Тарас | 79 | 80 | 44.8 | 0,4 | 3,1 | 27 | 24,6 |
Лопушанський Андрій | 77 | 55 | 43,4 | 0,2 | 2,8 | 34,6 | 19 |
Парасюк Володимир | 31 | 78 | 27,5 | 1,7 | 6,2 | 8,4 | 56,1 |
Структура фактичного голосування в кожного народного депутата своя. В ній голосування «за» становить основну частку всіх голосувань. Закономірно цей показник є значно вищим у депутатів, які є членами коаліційної більшості (Бондар Михайло 86%, Дубневич Ярослав 71%, Дубневич Богдан 60%, Юринець Оксана 58%), хоча в опонентів цей показник також високий (Матківський Богдан 60%, Добродомов Дмитро 59%, Подоляк Ірина 57%, Мусій Олег 56%). Так зване негативне голосування («проти») загалом є непопулярною формою участі в голосуванні. Цей показник є значно вищим у критиків уряду, зокрема, Олега Мусія (3,1%), Ірини Подоляк (2,4%), Дмитра Добродомова (2,2%), Богдана Матківського (2,1%) чи Володимира Парасюка (1,7%). Натомість, більшість обранців у випадку, коли вони не підтримують рішення чи не визначались зі своєю позицією надають перевагу кнопці «утримався» (Мусій Олег 18%, Добродомов Дмитро 17%, Матківський Богдан і Подоляк Ірина по 16%, Юринець Оксана 10%).
На завершення аналізу структури голосувань мажоритарників Львівської області порівняємо показники відсутності народних депутатів під час голосувань. Він переважно співпадає з показником відсутності на пленарному засіданні й становить різницю між загальною кількістю голосувань у сесійній залі та показником присутності під час голосувань. Найвищий він у Володимира парасюка (56%), Тарас Батенка (25%), Андрія Лопушанського (19%), Андрія Кота (18%), Оксани Юринець (17%). Цей показник наочно показує як рівень дисциплінованості депутата впливає на структуру його голосувань, оскільки фізична відсутність позбавляє гіпотетичної можливості брати участь у прийнятті рішень, впливаючи на його коефіцієнт корисної дії. Варто зазначити, загалом від початку роботи парламенту 8-го скликання і станом на травень 2017 року відбулося 8508 голосувань.
Моніторинг проходить у рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» за підтримки Фонду Східна Європа.
За коментарями звертайтеся:
Тарас Радь, Громадянська мережа ОПОРА у Львівській області
тел.: 032 254 61 63
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Моніторинг парламенту | Веб-сайт | Фейсбук | Твіттер
(#рада8; #rada8; #opora; #опора)
Довідково: У 2017 році у 13 областях України Громадянська мережа ОПОРА реалізує інформаційно-просвітницький та моніторинговий проект, який здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа. Проект спрямований на залучення громадян до парламентського процесу, підвищення їх поінформованості про діяльність Верховної Ради України, парламентських партій на народних депутатів України. Відбір депутатів для моніторингу відбувався за критеріями пропорційного представництва всіх парламентських сил, гендерного аспекту, попередніх показників активності в окрузі.