Відео

А як у них? Діяльність ЗМІ у парламенті


Про прозорість у роботі парламенту свідчать, з-поміж іншого, правила та умови роботи медіа-спільноти у стінах законодавчого органу. За Положенням про порядок  акредитації журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при Верховній Раді України від 1 липня 2014 року, встановлено основні правила роботи журналістів на території будівлі українського парламенту. Зокрема, зазначено, що всі працівники ЗМІ, які бажають висвітлювати парламентські події, мають пройти обов’язкову акредитацію через Прес-службу Апарату Верховної Ради України шляхом надання індивідуальних акредитаційних карток – разових  або на термін чергового скликання. Акредитація проводиться за поданням керівника засобу масової інформації або громадської організації про бажання делегувати свого працівника та висвітлювати парламентську роботу; до подання обов’язково надається повний пакет документів з відомостями про журналіста. Акредитаційна картка дає доступ до будинків та окремих приміщень Верховної Ради України, згідно з загальним режимом роботи парламенту та дозвіл виконувати свою професійну діяльність. В результаті, представник ЗМІ може вільно відвідувати: ложу преси та кулуари під час пленарних засідань ВРУ та громадських слухань; брифінги, круглі столи, відкриті засідання комітетів та тимчасових комісій ВРУ. У випадку неодноразового грубого порушення порядку роботи ВРУ або журналістської етики Прес-служба ВРУ може позбавити журналіста акредитації.

Однією з основних проблем діяльності ЗМІ у ВРУ є те, що на кожне скликання реєструються близько 3000 тис. журналістів, а до прикладу ложа преси налічує всього 70 місць. Часто акредитовані журналісти не здійснюють жодних публікацій або репортажів після відвідин засідань парламенту, таким чином – не використовують своє право за призначенням.

Досвід інших країн показує, що рішення про надання акредитаційної картки має приймати спеціальна комісія, що складається з представників медіа при прес-службі парламенту (чи спеціалізованому органі, який займається акредитацією журналістів, своєчасним розміщенням законопроектів, звітів, актів, інформаційних бюлетенів, дебатів, прес-релізів), або парламентський комітет свободи слова, або спілка журналістів тощо.

Згідно з міжнародними практиками,  переважна більшість парламентів не мають власних ЗМІ (США, Канада, Австралія, ПАР, Латвія, Естонія, Молдова, Румунія, Словенія, Угорщина, Чехія, Бельгія, Великобританія, Нідерланди, Норвегія)  і повідомляють  про свою роботу, плани та перспективи через ЗМІ, які виявили бажання висвітлювати парламентську діяльність. Так, поширеною є практика «медіа-галерей» - спеціально відведених місць для роботи журналістів. Часто такі медіа-галереї можуть бути тематичними, наприклад, у вигляді окремих місць для роботи телевізійників (журналістів, операторів, дикторів, репортерів, кореспондентів); представників періодичних друкованих видань (журналістів, фотографів, репортерів, кореспондентів)  та представників електронних ЗМІ (онлайн-видання, блогери, стрімери тощо). Найчастіше, щоб мати допуск до медіа-галереї необхідно мати окремий дозвіл від медіа-спільноти, адже подібні галереї представляють собою профспілкові організації зі своїм статутом, правилами роботи та вимогами до висвітлення події.

У цьому контексті, важливо згадати про основні заборони для представників медіа на території парламенту. Зокрема, в країнах, де будівля парламенту має тривалу історію і є пам'яткою архітектури та культурної спадщини (Великобританія, Австралія, Угорщина, Чехія), заборонено проводити зйомку на її території без спеціального дозволу. В Конгресі США не можна знімати та вести трансляції в місцях, де проводиться моніторинг безпекової ситуації  (пункти охорони) та загороджувати технічною апаратурою входи/виходи, перешкоджати вільному руху кулуарами; в Бельгії, Нідерландах та Іспанії для створення окремих медіа-точок та студій необхідний дозвіл, завірений керівником Апарату. Загальноприйнятою практикою є заборона  знімати в особистих кабінетах парламентарів (без їх дозволу), їдальнях, кафе, паркінгах та вбиральнях; не можна фільмувати/фотографувати документи парламентарів або представників Апарату.

В окремих парламентах для відвідувачів, включно з  фотографами та операторами, вимагають обов’язковий формальний дрес-код (Великобританія, Австралія, Канада). Також важливою вимогою є прохання переводити мобільні телефони на території парламенту у беззвуковий режим. У випадку порушень будь-яких вище зазначених правил, відбувається анулювання парламентської акредитації, у випадку серйозних порушень (копіювання важливих документів, спотворення думки членів парламенту, порушення порядку на пленарних засіданнях) може бути застосована заборона на ведення журналістської діяльності на певний термін.

Анастасія Константинівська