А як у них?
А як у них? Голосування в британському парламенті
Один з найстаріших парламентів світу британський парламент складається з Палати громад та Палати лордів. Процедура голосування в цих палатах збереглась ще з давніх часів. Спроби ввести електронну форму голосування потерпіли краху. Голосують в британському парламенті голосом та пересуванням в залі засідань. За роботою парламенту можна спостерігати онлайн, так само там можна знайти результати голосувань.
Голосування в Палаті лордів
Після обговорення питань, поправок, лорд-спікер (чи його заступник) ставить членам Палати лордів запитання: «Всі, хто підтримує таку думку, нехай скаже «Згоден». Хто проти, нехай скаже «Не згоден». Якщо лорди викрикнули одноголосно «Згоден» чи «Не згоден», тоді рішення прийнято. Якщо голоси різні, тоді лорд-спікер робить оголошення: «Звільнити місце біля бар’єру» і починається голосування («division» - розподіл). Дзвонять в дзвіночок, яким оголошують про початок голосування. Через три хвилини, протягом яких кожна сторона назначає свого представника для підрахунку голосів, лорд-спікер знову задає питання: «Всі, хто підтримує цю думку, нехай скажуть «Згоден». Хто проти, нехай скаже «Не згоден». Якщо є голоси як незгідних, так і згідних, то лорд спікер оголошує: «Ті, хто згоден, ідіть вправо від трону. Ті, хто не згоден, ідіть вліво». Члени палати проходять через коридор і стають на сторону у відповідності до свого рішення. В цей час представники сторін, призначені для підрахунку, рахують голоси. Клерк оголошує результати голосування представнику сторони, яка перемогла, який передає результати лорд-спікеру. Лорд-спікер зачитує результат голосування: «Згідних проголосувало стільки-то, незгідних проголосувало стільки-то. Таким чином перемогли згідні чи незгідні».
Голосування в Палаті громад
Спікер виносить на розгляд членів парламенту запитання і каже: «Ті, хто підтримує це питання, скажіть «Так», ті хто не підтримує, скажіть «Ні». Якщо немає незгідних, то рішення приймається і Спікер каже «Я думаю, що це «Так».
Цікаво: В Британії слово "Aye" замінили на "Yea" 200 років тому («так» англійською yes). В свою чергу, "Yea" до цього часу залишилось в США.
В такому випадку немає потреби для формального розподілу. У випадку, коли думки розділились, Спікер оголошує про розподіл (division) і анонсує «Звільніть хол». По всій Палаті громад роздається дзвінок, на дисплеї з’являється напис «Division» і поліцейські скеровують не членів парламенту звільнити лоббі. Вони також ходять приміщенням парламенту і кричать «Division». Ті члени парламенту, які вважають, що розподіл непотрібний, можуть залишатись на своїх місцях.
Перед кожним таким голосуванням ті, хто спершу вигукував «Так» і «Ні» обирають зі свого кола по двох представників. Їх задача – підрахувати парламентарів, що стали на відповідну сторону, та повідомити про результати голосування парламенту. Вони є такою собі лічильною комісією для своїх груп. Їхні голоси також рахуються відповідно «Так» чи «Ні».
Через дві хвилини Спікер двічі ставить запитання, чи таки дійсно потрібен розподіл. Якщо члени Палати громад підтверджують таку потребу, тоді Спікер каже: «ТАК направо, НІ наліво: представники ТАК пан (і) A та B, представники НІ пан (і) C і D".
Потім членам парламенту дається вісім хвилин, аби стати на ту чи іншу сторону. Буває, процедура затягується на 10-15 хвилин.
Клерки парламенту нотують імена тих, хто проголосував і як вони проголосували, представники рахують, скільки членів парламенту стало на їхню сторону.
Такого поняття як «утримався» немає. Член парламенту або голосує, або не голосує. Також можливі випадки голосування як «Так», так і «Ні» одним членом парламенту, аби таким чином показати своє утримання від прийняття рішення. Також, якщо член парламенту проголосував помилково і якщо ще залишився час, він може ще раз проголосувати.
Після восьми хвилин Спікер оголошує «Закрити двері» і члени парламенту, які не повернулись в залу засідань до цього часу, вже не можуть віддати свій голос. Тоді представники рахують голоси тих, хто став наліво чи направо. Після підрахунку, вони підходять, вклонившись, до Спікера. Представник оголошує результати. Клерк передає їх Спікеру. Той оголошує результати і переходить до розгляду наступного питання.
Переважно лідери парламентських фракцій повідомляють членів про час голосування з того чи іншого питання. Якщо ж члени парламенту від фракції проголосували в розріз з політикою партії, потім ведеться «розбір польотів».
Також в Палаті громад є можливість голосування кивком. Так, ті члени парламенту, які надто хворі, аби ходити коридорами, холами, можуть просто кивнути головою, якщо представники, які здійснюють підрахунок, погодяться. Голова фракції має потім переконатись, що прізвище цього парламентаря опинилось в списках.
ЦІКАВО: Відомий кейс Леслі Спрігс, члена парламенту, який пережив кілька серцевих нападів. Коли була нічия в голосування його доставили до Палати громади на швидкій. І невідомо, чи він був живий на той час, але його голос було зараховано.
Лист розподілу з прізвищами членів парламенту і як вони голосували доступний у відкритому доступі.
Час від часу, і про це йдеться в офіційних текстах на сайті британського парламенту (http://www.publicwhip.org.uk/), трапляються помилки в підрахунку голосів чи запису прізвищ тих, хто голосував. В таких випадках Спікер може наказати записати в розподіл виправлення.
У випадку, якщо кількість голосів «Так» і «Ні» рівна, що трапляється дуже рідко, голосує Спікер.
Надія ВІРНА
Підготовлено в рамках Програми USAID “РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа.